Шаленство свободи

Шаленство свободи
Freedom's Fury
Жанр	документальний історичний
Режисер	Колін К. Грей
Продюсер	Квентін Тарантіно, Люсі Лью, Крістін Лейсі
У головних ролях	Дєже Дярматі, Марк Спітц, Агеєв Віктор Іванович і Міклош Мартін
Композитор	Les Hall^d
Кінокомпанія	Cinergi Pictures Entertainment Moving Picture Institute WOLO Entertainment
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	90 хв.
Мова	англійська, угорська
Локалізація	фільм не озвучили українською мовою для прокату в Україні
Країна	США
Рік	2006
IMDb	ID 0322332

«Шаленство свободи» (англ. Freedom's Fury) — документальний фільм 2006 року американського режисера Коліна К. Грея. Прем'єра відбулася 7 вересня 2006 року в Угорщині, де цей фільм переглянуло 47 тисяч глядачів. У Росії фільм показаний не був. Фільм демонструвався на Варшавському міжнародному кінофестивалі 12 жовтня 2007 року.

Сюжет

Незадовго до кінця Другої світової війни у 1945 році Угорщина була звільнена від нацистів радянськими військами. Радість угорців від звільнення незабаром змінилась розчаруванням: виявилося, що на зміну одному тоталітарному режимові прийшов інший.

До 1956 року (рік літніх Олімпійських ігор в Мельбурні), напруженість у відносинах угорського суспільства з встановленим Москвою компрадорським урядом сягнула найвищої точки та вилилась в масове повстання і, в результаті, у справжню революцію. Угорська революція була жорстоко придушена радянськими військами протягом двох тижнів. У тому ж році, коли ще не пройшла в головах людей пам'ять про вторгнення радянських військ, Ради та Угорщина зустрілися в іншому бою — в найважливішому матчі турніру з водного поло на Мельбурнських олімпійських іграх. Угорці були налаштовані не зламатися під натиском радянської команди, гра була агресивною і запам'яталася як одна з найбільш безкомпромісних і красивих ігор в історії водного поло на Олімпійських іграх.

Режисер Колін Грей відтворив в цьому фільмі події 1956 року — доленосного року для історії Угорщини. Фільм розповідає епізод угорської революції, здійсненої національною командою з водного поло. Розповідь веде легендарний американський плавець Марк Спітц. Люсі Лью і Квентін Тарантіно є виконавчими продюсерами фільму.

Знімальна група

• Меган Рейні Аронс — режисер / сценарист / оператор
• Кілін Кейт Грей — режисер / сценарист / оператор
• Джозеф Міко — оператор
• Крістін Лейсі — продюсер
• Лес Халл — композитор
• Майкл Роджерс — режисер монтажу
• Тор Халвоссен — співпродюсер
• Люсі Лью — виконавчий продюсер
• Емі Соммер — виконавчий продюсер
• Ендрю Вайна — виконавчий продюсер
• Квентін Тарантіно — виконавчий продюсер

Критика, фестивалі

Фільм отримав позитивні відгуки та високу оцінку за його інтригуючий погляд на дуже важливі контроверсійні події міжнародного значення[1][2][3].

Деякі відгуки

• «Картина далека від суто спортивного документального фільму. Це вже спортивна драма, яка також зачіпає і політичні питання» — Джейсон Фергюсон («Orlando Weekly»)[4].
• «Спорт і політику за залізною завісою переглядають у захоплюючому, хоча і традиційному, документальному фільмі „Шаленство свободи“, який згадує тиск, який чинився росіянами на зголоднілих до свободи угорців в матчі з водного поло на Олімпійських іграх 1956 року» — Расселл Едвардс («Variety»)[5].
• «Квентін Тарантіно дав своє ім'я чималій кількості проєктів, але повнометражний документальний фільм про угорське водне поло повинен стати однією з найбільш незвичайних записів у його фільмографії» — Майкл Брук («Kinoblog»)[6].
• «Я не можу говорити за глядачів, які пережили ті часи, але як той, хто дізнається про описувані у фільмі події вперше, я вважав документальний фільм дуже захоплюючим і бачу його серед найкращих документальних фільмів, які були показані на недавньому кінофестивалі Tribeca» — Чарлі Прінс («Cinema Strikes Back»)[7].
• «Цей документальний фільм буде представляти інтерес насамперед для тих, хто цікавиться історією Олімпійських ігор та Холодної війни. Це досить простий фільм з візуальної точки зору і мудрий з точки зору оповідання» — Браннаван Гнаналнгам («The Lumière Reader»)[8].

Фестивальні покази

«Шаленство свободи» був показаний на наступних фестивалях[9]:

• Hungarian Film Week 2006
• Global Peace Festival 2006
• Waterfront Film Festival 2006
• Bahama Film Festival 2006
• Cinequest 2006
• Tribeca Film Festival 2006

Див. також

• Діти слави (фільм)

Примітки

1. Nikola Krastev (5 травня 2006). Hungary: New Film Revisits 1956 Water-Polo Showdown. RFE/RL. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2011.
2. Martha Fischer. Tribeca Review: Freedom's Fury. Moviefone.com. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
3. Charlie Prince (6 червня 2006). Tribeca Film Festival: Freedom's Fury. Cinema Strikes Back. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
4. Джейсон Фергюсон. (23 ноября 2006). Freedom's Fury. Orlando Weekly. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 28 вересня 2012. [Архівовано 2016-04-12 у Wayback Machine.]
5. Расселл Эдвардс. (10 апреля 2007). Freedom's Fury. Variety. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 28 вересня 2012.
6. Майкл Брук. Freedom’s Fury (d. Colin K. Gray/Megan Raney, 2006, US). Kinoblog. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 28 вересня 2012.
7. Чарли Принс. (6 июня 2006). Tribeca Film Festival: Freedom’s Fury. Cinema Strikes Back. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 28 вересня 2012.
8. Браннаван Гнаналнгам. (24 июля 2007). Game of Lives: Freedom’s Fury. The Lumière Reader. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 28 вересня 2012. [Архівовано 2013-02-09 у Wayback Machine.]
9. Freedom's Fury Overview. FilmBaby.com. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.