«ЧунАн», раніше відома як «ЧунАн Ільбо», (нова назва: кор.중앙, англ.The JoongAng; стара назва: кор.중앙일보, ханча: 中央日報, англ.JoongAng Ilbo) — південнокорейська щоденна газета, що видається в Сеулі, Південна Корея. Вона є однією з трьох найбільших газет Південної Кореї та є газетою-рекордом[en] у Південній Кореї. Газета також має англійське видання «Кореа ЧунАн Дейлі», яке публікує спільно з «Інтернешнл Нью-Йорк таймс»[12]. Її часто відносить до чебольської холдингової компанії JoongAng Group, оскільки компанія володіє різноманітними дочірніми компаніями, такими як телерадіомовна станція та продюсерська компанія JTBC, а також мережа кінотеатрів Megabox.
Історія
Вперше газета була опублікована 22 вересня 1965 року Лі Бьон Чхолєм, засновником Samsung Group, який колись володів компанією Tongyang Broadcasting Company[en] (TBC). У 1980 році «ЧунАн Ільбо» відмовилася від TBC, і TBC об’єдналася з KBS. «ЧунАн Ільбо» є піонером у Південній Кореї з використання горизонтального макета розміщення елементів на сторінках газети, тематичних розділів і спеціалізованих репортерів з групами журналістських розслідувань. З 15 квітня 1995 року «ЧунАн Ільбо» розміщує елементи на сторінці горизонтально і з того часу також стає ранковою газетою. У 1999 році «ЧунАн Ільбо» відокремилася від Samsung[13]. Станом на 18 березня 2007 року виходило недільне видання під назвою «ЧунАн Сандей».
JoongAng Ilbo також видає видання в США з філіями від Торонто до Буенос-Айреса. Його материнська компанія Joongang Media Network (JMNet) володіє правами на публікацію корейських видань «Ньюсвік» і «Форбс», а також володіє 25% акцій кабельного телебачення JTBC.
Критика
Деякі критики вважають «ЧунАн Ільбо» частиною Чочунтон[a] (кор.조중동, CJD), принизливий термін, який використовують при згадці трьох широко розповсюджених консервативних газет у Південній Кореї, включаючи «ЧунАн Ільбо». Це слово є абревіатурою газет «Чосон», «ЧунАн» і «Тона Ільбо[en]», і ця група вважається основою консервативного ЗМІ у Південній Кореї[16]. Термін почав використовувати редактор газети «Ханкьоре[en]», Чон Йонджу (кор.정연주), ще з жовтня 2000 року[17]. Корейські ліберали критикують Чочунтон насамперед через їхню консервативно-упереджену редакційну позицію та ведення бізнесу за обумовленим і прихованим манером. Станом на 2010 рік частка ринку газет «Чосон», «ЧунАн» і «Тона Ільбо» становить 24,3%, 21,8% і 18,3% відповідно[18].
Виноски
↑З метою збереження логічного сенсу при відтворенні абревіатури було використано запис Чочунтон, проте якщо враховувати вимову, то запис був би Чоджундон.
↑Hyung-Cheol Kang; Pil-Mo Jung; Seung-Sun Lee; Jung-Kun Pae; Seog-Tae Shim; June Woong Rhee та ін., ред. (2015). Understanding Journalism in Korea. CommunicationBooks. ISBN9781483375540. ... In particular, the biggest newspaper companies, the Chosun Ilbo, the Joongang Ilbo, and the Dong-A Ilbo, are very conservative. This conservative position functions as a very strong tool of creating propaganda when combined with ...
↑Akihiro Ogawa, ред. (2017). Routledge Handbook of Civil Society in Asia. Routledge. ISBN9781498557580. ... Choi (2005) claimed that the ideology of authoritarianism and the Cold War system was repackaged and reproduced as conservative political ideology through conservative mass media, such as Chosun Ilbo, Dong-A Ilbo, and JoongAng Ilbo. ...
↑서울대 커리어 기자단과 함께하는 Career Story 2020. 서울대학교 경력개발센터. 2019. с. 183. ISBN9791187538134.
↑North Korea and mounting tensions: The view from Seoul. Al Jazeera. 14 квітня 2017. Процитовано 13 лютого 2021. "A pre-emptive strike could trigger a second Korean War," wrote Kim Young-hie, a columnist for the right-of-centre JoongAng Ilbo newspaper, on Thursday.
↑Youm, Kyu Ho; Kwak, Nojin (August 2018). 3. Korean Communication, Media, and Culture: An Annotated Bibliography (вид. 1st). Lexington Books. с. 71. ISBN978-1498583329. The prominent "big three" publications — Chosun Ilbo, Dong-A Ilbo, and ЧунАн Ільбо — are newspapers of record with a combined three million subscribers.