Чуйченко Костянтин Анатолійович
Костянтин Анатолійович Чуйченко (рос. Константин Анатольевич Чуйченко; нар. 12 липня 1965, Липецьк, РРФСР, СРСР) — російський державний діяч. Міністр юстиції Російської Федерації з 21 січня 2020 року. Член Ради Безпеки Російської Федерації з 3 лютого 2020 року[1]. Дійсний державний радник Російської Федерації 1-го класу (2008). Помічник Президента Російської Федерації — начальник Контрольного управління Президента Російської Федерації (2008—2018). Заступник голови уряду Російської Федерації — керівник Апарату уряду Російської Федерації (2018—2020)[2]. БіографіяУ 1987 році закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету. 1987—1989 — стажист, слідчий прокуратури Калінінського району міста Ленінграда. 1989—1992 — служив в органах державної безпеки на офіцерських посадах. 1992—1994 — виконавчий директор акціонерного товариства «Інтерюраудит де Фаріа і Т». 1994—2001 — член Міжнародної колегії адвокатів «Санкт-Петербург». 2001—2002 — начальник юридичного департаменту ВАТ «Газпром». 2002—2008 — начальник юридичного департаменту, член правління ВАТ «Газпром». 2004—2008 — виконавчий директор RosUkrEnergo AG. Член ради директорів ВАТ «Газпром-Медіа». 2008—2018 — помічник Президента Російської Федерації — начальник Контрольного управління Президента Російської Федерації. 2018—2020 — заступник голови уряду Російської Федерації—керівник Апарату уряду Російської Федерації. З 21 січня 2020 року — міністр юстиції Російської Федерації. Санкції16 грудня 2022 року, внесений до списку санкцій Євросоюзу за підтримку та реалізацію політики, що підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.[3] За даними Євросоюзу, очолюване Чуйченком міністерство несе відповідальність за реалізацію закону про цензуру інформаційного простору про агресивну війну Росії проти України, тим самим це безпосередньо підтримує військові дії.[4] З 26 липня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.[5] З 28 лютого 2022 року перебуває під санкціями Канади[5]. З 21 грудня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[6] З 30 вересня 2022 року перебуває під санкціями Австралії. Указом Президента України Володимира Зеленського від 7 вересня 2022 року перебуває під санкціями України.[7] З 28 вересня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[8] З 27 січня 2023 року під санкціями Японії. Особисте життяОдружений з Тихоновою Яною Робертівною.[9][10] Член ради ПАТ НК «Русснефть» / глава представництва фірми «Гленкор Інтернешнл АГ» (Швейцарія) м. Москва. Виховує трьох доньок. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
