Чорнобривець Степан Аністратович

Чорнобривець Степан Аністратович
Народився	12 грудня 1908(1908-12-12)  Булахи, Козельщинський район, Україна
Помер	2001  Нікополь, Дніпропетровська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	журналіст, письменник
Галузь	творче та професійне письмо^d[1]
Знання мов	українська
Нагороди

Степа́н А́ністратович Чорнобри́вець (12 грудня 1908(1908-12-12) , Булахи, Козельщинський район  — 2001 , Нікополь, Дніпропетровська область ) — український письменник.

Життєпис

Степан Чорнобривець народився 12 грудня 1908 року в селі Булахи (нині — Кременчуцький район, Полтавська область) в селянській родині. Сім'я рано втратила годувальника, і мати Ганна Чорнобривець сама виховувала п’ятьох синів. З них Степан був найстаршим та завжди турбувався про менших. Ще юнаком подався на будівництво Дніпродзержинського коксохімічного заводу, де згодом влаштувався слюсарем-монтажником. Одночасно навчався та закінчив металургійний робітфак та Дніпродзержинський вечірній учительський інститут.

З 1930 року С. Чорнобривець працює в редакції заводської газети «Прапор Дзержинки», в міській газеті «Дзержинець». Стає одним з найактивніших літгуртківців. Починає писати сам. У 1932 році у харківському видавництві «Література й мистецтво» побачила світ його перша збірка «Героїка буднів». Він навчається та закінчує Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького у Москві. Подальших творчих задумів було багато, але на заваді стала війна.

Під час німецько-радянської війни зв'язківцеві С. Чорнобривцю довелось обслуговувати штаб першої Гвардійської армії, Військово-польове управління командуючого армією генерала А. А. Гречка, зустрічатися з військовим керівництвом, військовими журналістами, а найчастіше — з солдатами. Не лише він сам, але і його емоційне слово, що так часто з’являлося у фронтових газетах «Советский воин», «Гвардеец», було в строю. Він брав участь у боях під Сталінградом, у визволенні Ворошиловграда, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Ужгорода, міст Польщі, Чехословаччини.

По війні Степан Аністратович працював журналістом у Бориславі, Дрогобичі. З 1949 року майже півстоліття мешкав у Нікополі, де співпрацює з «Нікопольської правдою», обласними газетами «Зоря» і «Днепровская правда». Певний час керував Дніпропетровською обласною філією СПУ, створив у Нікополі літературний гурток, з якого вийшли відомі майстри слова, зокрема І. Ляпін, В. Тарасов, В. Герасимов, А. Яценко, В. Грипас, В. Козлов, Б. Шурделін та інші.

Помер Чорнобривець Степан Аністратович у 2001 році.

Твори

Багато його кращих друзів не дійшли до Німеччини. У 1969 році Степан Аністратович написав роман «Ой, Дніпре, мій Дніпре» — про однополчан, котрі визволяли Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ. Воєнним лихоліттям позначені наступні відомі твори письменника, що видавалися у Києві, Москві, Будапешті:

• збірка оповідань і нарисів «Героїка буднів» (1932);
• трилогія «Визволення», «Визволена земля», «Потік життя» (1949—1956);
• повість «Красиві люди» (1961);
• нарис «Член ЦК» (1963);
• повість «Людина змінює характер» (1965);
• роман «Ой Дніпре, Дніпре» (1969);
• «На постої в Мораванах»;
• збірка оповідань «Пісні гір»;
• «Кам'янська легенда» та багато інших.

Нагороди

Степан Аністратович нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки та багатьма медалями.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Література Придніпров'я. Степан Чорнобривець
• Фатеев Э. Степан Чернобривец: первый писатель (рос.)

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863