Чорнобай Роман Богданович

Чорнобай Роман Богданович
Сержант
Загальна інформація
Народження	21 грудня 1981(1981-12-21) Броди
Смерть	9 лютого 2015(2015-02-09) (33 роки) Логвинове
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	UNMIK Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Рома́н Богда́нович Чорноба́й (21 грудня 1981(19811221) — 9 лютого 2015) — сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях

Строкову службу пройшов у Мукачевому, залишився за контрактом, командир відділення ракетно-артилерійського дивізіону 128-ї гірсько-піхотної бригади. Миротворцем служив у Косово.

В зоні бойових дій 6 місяців перебував, після 1,5-місячної відпустки знову повернувся до підрозділу на схід.

9 лютого 2015 року вояки їхали на вантажівці ЗІЛ та УАЗі від міста Артемівськ до Дебальцевого та потрапили під обстріл поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу». Дещо пізніше автівки було знайдено, а про військовиків не було відомостей. Тоді ж у ЗІЛі загинули майор Олексій Гуртов, старший лейтенант Василь Білак, солдат Роман Совлич, в УАЗі — полковники Ігор Павлов та Сергій Циганок, підполковник Артур Музика, майор Святослав Василенко, молодший сержант Антон Макаренко.

Тіла загиблих наприкінці лютого терористи передали українській стороні.

Похований 3 березня 2015-го у селі Пониква Бродівського району — звідти родом його батьки.

Без Романа лишилися дружина Тетяна та син Матвій 2010 р.н.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
• Почесний громадянин міста Мукачева (рішення сесії Мукачівської міської ради від 28 травня 2015, посмертно).

Примітки

1. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Чорнобай Роман Богданович