Чорний Сергій Григорович
Чорний Сергій Григорович (нар. 2 лютого 1957, селище Нововоронцовка, Херсонська область) — український учений у галузі ґрунтознавства, охорони ґрунтів та агроекології, доктор сільськогосподарських наук (1997), професор (2003). БіографіяСергій Чорний народився в селищі Нововоронцовка на Херсонщині. В 1983 році закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. У 1983—1986 роках навчався в аспірантурі в Українському НДІ зрошуваного землеробства Південного відділення ВАСГНІЛ (зараз - Інститут зрошуваного землеробства Національної аграрної академії наук України, м. Херсон). В 1988 році захистив дисертацію на тему «Обґрунтування протиерозійних заходів та ґрунтозахисна ефективність плоскорізного обробітку ґрунту на зрошуваних землях Півдня України» на здобуття вченого звання кандидата технічних наук за спеціальністю 06.01.02 — меліорація та зрошуване землеробство. У 1997 році в Національному аграрному університеті (зараз — Національний університет біоресурсів і природокористування України у місті Києві) захистив дисертацію «Теоретичні та прикладні основи раціонального використання ґрунтів схилових зрошуваних агроландшафтів Південного та Сухого Степу України» на здобуття вченого звання доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 — агроґрунтознавство і агрофізика). Науковим консультантом був доктор географічних наук, проф. Г. І. Швебс. З 1998 року по 2003 рік С. Г. Чорний працював завідувачем кафедри екології та географії в Херсонському державному університеті, а у 2003 році С. Г. Чорний був обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри ґрунтознавства та агрохімії Миколаївського державного (зараз — національного) аграрного університету. Президент Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків (УТҐА) (2010—2014). Голова Миколаївського відділення УТҐА. Член експертної ради ВАК України з сільськогосподарських наук (2010—2011). Член редколегії Вісника Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (2000—2003), Вісника аграрної науки Причорномор´я, а також журналів «Ґрунтознавство» та «Екологія та ноосферологія», збірника «Агрохімія і ґрунтознавство». Автор більш як 200 публікацій, державних стандартів, авторських посвідчень і патентів на винаходи. Основні праці
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia