Чорна вівсянка

? Чорна вівсянка
Вівсянка чорна (Melopyrrha nigra)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Coerebinae Рід: Чорна вівсянка (Melopyrrha) Bonaparte, 1853[1]
Види
Melopyrrha portoricensis Melopyrrha grandis Melopyrrha violacea Melopyrrha nigraтиповий[2]
Посилання
Вікісховище: Melopyrrha Віківиди: Melopyrrha ITIS: 557893 NCBI: 137214 Fossilworks: 372400

Чорна вівся́нка[3] (Melopyrrha) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають на Карибах[4] .

Таксономія і систематика

Раніше рід Melopyrrha вважався монотиповим, і включав лише вид Melopyrrha nigra[5], однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження до нього були також включені три види, яких раніше відносили до роду Вівсянка-снігурець (Loxigilla)[6][7][8].

Рід Melopyrrha традиційно відносили до родини вівсянкових (Emberizidae)[5], однак за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень він, разом з низкою інших родів, був переведений до родини саякових (Thraupidae)[6][9].

Види

Виділяють чотири види:[10]

• Вівсянка-снігурець рудоголова (Melopyrrha portoricensis)
• Melopyrrha grandis[11]
• Вівсянка-снігурець велика (Melopyrrha violacea)
• Вівсянка чорна (Melopyrrha nigra)

Етимологія

Наукова назва роду Melopyrrha походить від сполучення слова дав.-гр. μελας — чорний і наукової назви роду Снігур (Pyrrhula Brisson, 1760).[12]

Примітки

1. Bonaparte, Charles Lucien (1853). Notes sur les collections rapportées en 1853, par M. A. Delattre, de son voyage en Californie et dans le Nicaragua: Troisième communication - Passereux Conirostres. Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l'Académie des Sciences (French) . 37: 913-925 [924].
2. Gray, George Robert (1855). Catalogue of the Genera and Subgenera of Birds Contained in the British Museum. London: British Museum. с. 82.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Tanagers and Allies (Thraupidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2021. DOI:10.2173/bow.thraup2.01. [dostęp 2021-07-25].  (необхідна підписка)
5. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 151.
6. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
7. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.
8. Burns, K.J. & Chesser, R.T. Transfer Loxigilla portoricensis and L. violacea to Melopyrrha; Proposal 2018-C-11 // North and Middle American Classification Committee. — 2018. — С. 594–596.
9. Van Remsen & Burns, K., noviembre de 2011. «Transferir géneros de Emberizidae para Thraupidae» Propuesta (512) al South American Classification Committee. En inglés.
10. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 квітня 2022.
11. Species Updates – IOC World Bird List (амер.). Процитовано 29 липня 2021.
12. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 250. ISBN 978-1-4081-2501-4.