Чжоу Вейці

Чжоу Вейці
Оригінал імені 周唯奇
Країна КНР КНР
Народження 10 січня 1986(1986-01-10)[1] (38 років)
Чанчжоу, Цзянсу, КНР
Титул Гросмейстер (2009)
Рейтинг ФІДЕ 2595 (травень 2018)
Піковий
рейтинг 		2646 (липень 2015)

Чжоу Вейці (кит. трад. 周唯奇; нар. 1 жовтня 1986, Чанчжоу,[2] провінція Цзянсу)[3] китайський шахіст. Близький друг і партнер по навчанню Бу Сянчжі.[4]

Кар'єра

В складі збірної Китаю двічі (2000, 2002) взяв участь у юнацькій шаховій олімпіаді до 16 років, зігравши загалом 19 партій (+11, =3, -5).[5]

На Аерофлот опен 2008 (Група А2) посів 2-ге місце з рейтинговим перформенсом 2703.[6] У травні 2008 року поділив перше місце за очками (8.0/11), але був 2-м на тай-брейку на 2-му Philippine International Open у Субік Бей Фріпорт.

На 79-му конгрес, що проходив з 16 по 26 листопада 2008 року в Дрездені (Німеччина) його титул гросмейстера підтверджено, що зробило його 26-м китайцем, який здобув це звання.[7]

Три свої гросмейстерські норми виконав у:[8]

  • лютому 2007 року на Аерофлот опен (турнір А2) в Москві, набравши 5,5 очка в 9 партіях
  • червні 2007 року на чемпіонаті Китаю в Чунціні, з результатом 6,5/11
  • 2 листопада 2007 року на PGMA Cup Open у Манілі з результатом 7,0/9

Поділив 1-ше місце на 8-му чемпіонаті Азії (2009) і таким чином кваліфікувався на кубок світу 2009, який проходив у Ханти-Мансійську з 20 листопада по 15 грудня.[9] Там у 1-му раунді переміг Еміля Сутовского, але в 2-му поступився Гаті Камському і вибув з подальшої боротьби.

Набравши 7 очок у 9 партіях (+5=4-0; рейтинговий перформенс 2704) поділив 1-ше місце[10], але посів 2-ге на тай-брейку[11] на 17-му Меморіалі Чигоріна, що проходив з 14 по 25 жовтня 2009 року в готелі Holiday Inn Moskovskie Vorota в Санкт-Петербурзі.[12]

2010 році виграв 7-й IGB Dato' Arthur Tan Malaysia Open у Куала-Лумпурі.[13] 2015 року виграв прем'єр-секцію Doeberl Cup у Канберрі.[14]

Китай Шахової Ліги

Чжоу Вейці грає за Jiangsu Chess club у китайській шаховій лізі (CCL).[15]

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело[16]

Примітки

  1. ↑ https://ratings.fide.com/crt/main3997.jpg
  2. ↑ (2009-01-06 15:58:11) (6 січня 2009). 周唯奇——从常州走出去的国际象棋特级大师_百年障眼书千卷_新浪博客. Blog.sina.com.cn. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 31 січня 2012.
  3. ↑ 中国国际象棋运动员等级分数据库. Chessinchina.net. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 31 січня 2012.
  4. ↑ 卜祥志一胜一和位居榜首 助手周唯奇成最大功臣 – 中国棋院在线. Games.sports.cn. 12 грудня 2008. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2012. [Архівовано 2012-02-22 у Wayback Machine.]
  5. ↑ OlimpBase :: World Youth U16 Chess Olympiads :: Zhou Weiqi
  6. ↑ AEROFLOT OPEN 2008: News. Aeroflotchess.com. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 31 січня 2012.
  7. ↑ Titles awarded at the 79th FIDE Congress in Dresden, Germany. Fide.com. 4 грудня 2008. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 31 січня 2012.
  8. ↑ Grandmaster title application. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 31 січня 2012.
  9. ↑ Chess-Results Server Chess-results.com – Tournament-Database. Chess-results.com. 25 травня 2009. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2012.
  10. ↑ GM Zhou, Weiqi. Totalchess.spb.ru. Архів оригіналу за 22 February 2012. Процитовано 31 січня 2012. [Архівовано 2012-02-22 у Wayback Machine.]
  11. ↑ M.Chigorin Memorial 2009. Totalchess.spb.ru. Архів оригіналу за 25 January 2012. Процитовано 31 січня 2012. [Архівовано 2012-01-25 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Mikhail Chigorin Memorial 2009. Chessdom. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2012. [Архівовано 2012-02-25 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Crowther, Mark (7 вересня 2010). 7th IGB Dato Arthur Tan Malaysia Open 2010. The Week in Chess. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
  14. ↑ Zhou Weiqi walked through Doeberl Cup Premier. Chessdom. 8 квітня 2015. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 9 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-10-28 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Зовнішні посилання