Чернова Мар'яна Володимирівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Чернова.
Чернова Мар'яна Володимирівна
Народилася16 квітня 1923(1923-04-16)
Охтирка, Охтирський район, Богодухівська округа, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Померла27 листопада 1982 (59 років)
ПохованняПокотилівка
Діяльністьмистецтвознавиця
Alma materХДУ імені О. М. Горького (1946)
Харківський державний театральний інститут (1949)
ЗакладХарківський художній музей
ВчителіЧеркашин Роман Олексійович і Зубар Михайло Іванович
ЧленствоСпілка радянських художників України (1982)

Мар'я́на Володи́мирівна Черно́ва (нар. 16 квітня 1923, Охтирка — пом. 29 листопада 1982, Харків) — український радянський мистецтвознавець; член Харківської організації Спілки радянських художників України від 1965 року[1].

Біографія

Народилася 16 квітня 1923 року в місті Охтирці (нині Сумська область, Україна). Впродовж 1943—1946 років навчалася у Харківському університеті імені О. М. Горького; впродовж 1944—1949 років — у Харківському інституті театрального мистецтва (викладачі Аркадій Плетньов, Ромаш Черкашин, Михайло Зубар).

Протягом 1950—1980 років працювала науковим співробітником[en], завідувачем відділу дожовтневого мистецтва у Харківському художньому музеї); одночасно у 1954—1956 роках викладала у Харківській дитячій художній школі імені Іллі Рєпіна[1].

Поховання родини Чернових на Покотилівському кладовищі.

Жила в Харкові в будинку на вулиці Пушкінській (нині Григорія Сковороди) № 67, квартира № 20. Померла в Харкові 27 січня 1982 року[1]. Похована на кладовищі смт Покотилівки Харківського району Харківської області, поруч з батьком і матір'ю .

Роботи

Працювала в галузі мистецтвознавства та художньої критики. Серед праць:

  • «У художників України» / «Творчество», 1960, № 8;
  • «Щодо історії створення картини І. Ю. Рєпіна „Запорожці“» / «Искусство», 1962, № 12;
  • «Забуте ім'я» / «Художник», 1963, № 12;
  • монографія «Дмитро Іванович Безперчий» (Київ, 1963);
  • «Художник і глядач»/ «Прапор», 1964, № 11;
  • «Борис Васильович Косарєв» (Київ, 1969);
  • «Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна в Чугуєві» (Харків, 1969);
  • «Микола Леонідович Рябінін» (Київ, 1973);

Авторка низки каталогів, путівників, буклетів, в тому числі щодо пам'ятника Тарасу Шевченкові в Харкові[2], художньо-критичних статей про архітектора Олексія Бекетова, а також статей для видання Української радянської енциклопедії[1].

Пам'ять

Спогади щодо Мар'яни Чернової залишив харківський краєзнавець Микола Олександрович Корж у своїй автобіографічній повісті «На віку, як на довгій ниві» (2001)[3].

У 2012 році консалтинговою групою «Рубаненки і партнери» в рамках проекту «Харківські династії»  у «Вітальні на Дворянській» була проведена виставка «Чернови: шість поколінь»[4].Певна інформація щодо персоналії наведена на сайті Охтирської державної районної адміністрації у рубриці « Видатні співвітчизники»[5]

Примітки

  1. ↑ а б в г Художники Харківщини. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 серпня 2007.
  2. ↑ Памятник Т. Г. Шевченко в Харькове. kharkov.vbelous.net. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
  3. ↑ Корж, Микола Олександрович (2001). На віку, як на довгій ниві : автобіогр. повість (українською) . Харків: Майдан. с. С.101, 103. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  4. ↑ Больше века в одном зале: шесть поколений — одна династия. www.mediaport.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 2 жовтня 2019.
  5. ↑ oht.sm.gov.ua - Видатні співвітчизники. oht.sm.gov.ua. Процитовано 15 листопада 2022.

Література