Чепіль

село Чепіль
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Рада Чепільська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63040010320015857
Облікова картка Чепіль 
Основні дані
Засноване 1707
Населення 991
Площа 2,649 км²
Густота населення 374,1 осіб/км²
Поштовий індекс 64280
Телефонний код +380 5749
Географічні дані
Географічні координати 49°19′11″ пн. ш. 36°55′2″ сх. д. / 49.31972° пн. ш. 36.91722° сх. д. / 49.31972; 36.91722
Середня висота
над рівнем моря 		83 м
Водойми Сіверський Дінець
Місцева влада
Адреса ради 64200, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Центральна, 16
Карта
Чепіль. Карта розташування: Україна
Чепіль
Чепіль
Чепіль. Карта розташування: Харківська область
Чепіль
Чепіль
Мапа
Мапа

CMNS: Чепіль у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чепіль (значення).
Кладовище, село Вітрівка, 18.11.2020
Кладовище, село Чепіль, вигляд з дороги
Кладовище села Чепіль, вигляд від краю
Дорожний знак Крейдянка
Дорожний знак на в'їзді до села Чепіль, покажчик меж земель сільгосппідприємства ПП АЗІЗ
Контора ПП АЗІЗ, колись колгоспу ім ХІХ Партз'їзду, СТОВ "Чепіль"
Будівля Чепільського сільського клубу
Творчий колектив Чепільського сільського клубу "Кумасі"

Че́піль — село в Україні, у Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 991 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Чепільська сільська рада[1].

Географія

Село розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Через село протікає річка Чепель (Чепіль), яка через 5 км впадає в Сіверський Донець. Вище за течією річки Чепіль на відстані 1 км — село Волобуївка.

На річці Чепіль неподалік від села є каньйон з крейдяних скель[2]

Назва

Існує версія, що етимологія назви тюркська, і це слово означає «ніж для нарізки кормів худобі»[3] (в ЕСУМ схоже за значенням слово «чепель» («ніж з обламаним кінцем») етимологізується як питомо українське, пов'язуючись з «чепіти»)[4].

За легендою, на місці села колись відбулося «велике зчеплення» між жителями села та татарами, що закінчилося перемир'ям. Спочатку назва його звучала як «Зчепіль», а потім для простішого вимовляння змінилася на «Чепіль»[5][6].

Економіка

Комуна «Плуг і молот» (спочатку ім. Рози Люксембург) працювала з 1919 до 1929 р.[7]

Існує приватне сільськогосподарське підприємство «АЗІЗ», засноване у 2017 році.

У селі були свино-товарна і молочно-товарна ферми.

Історія

Російський Державний архів древніх актів повідомляє: «В документах за 1715 год сказано: „ … въ томъ же Изюмскомъ уѣздѣ Изюмского протопопа Александра Алешкова въ урочищѣ, на рѣчкѣ Чепелѣ, на усть рѣки Донца — слободка Чепелевка. Въ той слободкѣ дворъ ево протопоповъ, в немъ живутъ дѣловые люди черкасы“»[8]. Далі документ містить перелік десяти сімей із зазначенням імені людини, відношення до глави родини. У кінці відомостей про кожну родину вказівка — відкіля і коли сім'я прийшла в цю місцину. Таким чином, враховуючи, що документ датований 1715 роком, а перші дві родини з'явилися тут «тому восем лет» [там же], вираховуємо рік прибуття їх — 1707, який і є документально підтвердженим роком заснування Чепеля.

У перші роки у села була ще одна назва - Жуківка.

У 1918-1919 роках в селі кілька разів змінювалась влада.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в селі Чепіль та на хуторі Вітрівка — 95 людей[9].

Пам'ятки

Охоронний знак на межі урочища Рибчине
Меморіальний комплекс пам'яті захисників села. Меморальні дошки з прізвищами загиблих жителів.

Природи

Монументальні

Пам'ятний знак жертвам політичних репресій.
  • Пам'ятний знак Жертвам політичних репресій, відкритий 2002 року;
  • Меморіальний комплекс полеглим у боях громадянської та ІІ Світової війни;
  • Пам'ятник «Слава труду».

Відомі люди

У селі народилися:

Також в селі жив та навчався державний діяч Засядько Олександр Федорович (1910-1963), Герой Соціалістичної Праці, на керівній роботі у вугільній промисловості в Донбасі, згодом заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.[11][12][13][14][15]

Інше

  • Село Чепіль обране творцями комп'ютерної гри «У тилу ворога» як місце початкової місії кампанії «Катюша», дія якої відбувається навесні 1942 року. Восьмеро радянських бійців мають завдання звільнити село від німців[16].
  • За 6 км від села на березі Сіверського Дінця (Вітрівська коса) проходить щорічний фестиваль «Акустичної рок-музики під Балаклією», організований харківським «Клубом Любителів Руського Року».

Також

Примітки

  1. ↑ Офіційний сайт. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2022. [Архівовано 2021-05-11 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Каньоны Харьковской области: Балаклейский район, село Чепель. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  3. ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2009). Джерела, ви мої джерела... (Українська) . Балаклія: ВБ Балдрук. с. 14—15.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  5. ↑ Чому саме "Чепіль"? (Українська) . Балаклія: Серп і молот, 2000 р., 03.03.
  6. ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій... (українська) . Балаклія: ВД Балдрук. с. 131. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6.
  7. ↑ Конопелько, Юлія (2019). Перший досвід колективної праці (українська) . Вісті Балаклійщини, №№14-16.
  8. ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... Балаклія: ВБ Балдрук. с. 290. ISBN 987-966-2138-14-6. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний префікс (довідка)
  9. ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 314—316 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 28 вересня 2015.
  10. ↑ //Вісті Балаклійщини (2018, 11 грудня). На Харківщині створено три нові заказники (українська) . Балаклія.
  11. ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... (Українська) . Балаклія: ВБ Балдрук. с. 41. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6.
  12. ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2009). Джерела, ви мої джерела... (Українська) . Балаклія: ВД Балдрук. с. 65.
  13. ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2010). Стежина до Чепіля (Українська) . //Сільські вісті, 27.05.
  14. ↑ Кригіна, І. (2011). Нова книга. Шануймо край свій... (українська) . //Вісті Балаклійщини, 08.07.
  15. ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... (Українська) . Балаклія: ВБ Балдрук. с. 121. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6.
  16. ↑ Александр Зорич. Официальный сайт // Игры // В тылу врага. Архів оригіналу за 22 березня 2016. [Архівовано 2016-03-22 у Wayback Machine.]

Посилання


Харківська область Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.