Чемпіонат світу зі спортивного орієнтуванняЧемпіонат світу зі спортивного орієнтування (англ. World Orienteering Championships) — щорічні змагання, організовані міжнародною федерацією спортивного орієнтування (ІОФ) (англ. IOF) для виявлення найсильніших спортсменів-орієнтувальників[1]. Предмет даної статті є чемпіонати світу з орієнтування бігом (англ. Foot Orienteering)[1]. Не слід плутати даний вид орієнтування з іншими дисциплінами, культивованими міжнародною федерацією орієнтування. Під егідою ІОФ проводяться також чемпіонати світу з орієнтування на лижах (англ. Ski Orienteering), на велосипедах (англ. Mountain Bike Orienteering) і орієнтування по стежках (англ. Trail Orienteering)[2]. Формат
Спочатку чемпіонати світу проводилися один раз на два роки. З 2003 року вони проводяться щорічно[3]. Програма чемпіонатів світу змінювалась протягом своєї історії. Так в 1966 році вона складалася лише з індивідуальної гонки і естафети і весь чемпіонат світу укладався у два дні — з 1 по 2 жовтня 1966 року. Починаючи з чемпіонату світу 1991 року в Чехословаччині, програма розширилася і містила коротку дистанцію (час переможця 25 хвилин), класичну дистанцію й естафету. Остання реорганізація програми чемпіонатів світу була проведена в 2003 році. І в цей час чемпіонати світу проводяться за наступною програмою:
Відповідно до редакції правил міжнародної федерації від 1 червня 2009 року, кожна федерація може заявити на ЧС не більше 14 спортсменів (7 чоловіків та 7 жінок). Причому, у кожному виді програми від країни можуть брати участь не більше 3 чоловіків і 3 жінок. Чинний чемпіон може бути заявлений понад норму в три людини. 15 найкращих з кожного кваліфікаційного забігу проходять у фінал і розігрують між собою звання чемпіона. Історія
У 1961 році на Конгресі в Копенгагені була організована Міжнародна Федерація Спортивного Орієнтування (ІТФ), головними завданнями якої стала уніфікація вимог по спортивних картах, у тому числі вимоги до масштабу, і систематизація умовних топографічних знаків. Тому одним з перших був створений комітет з підготовки єдиних міжнародних правил змагань. На наступному конгресі ІОФ в 1963 році в Лейпцигу був затверджений Статут Федерації, а комітет з підготовки правил перетворений в технічну комісію[7]. Першим практичним кроком нової федерації стало проведення офіційних міжнародних змагань. Перші офіційні міжнародні змагання зі спортивного орієнтування відбулися у вересні 1962 року в Норвегії і мали статус чемпіонату Європи. На цей перший європейський чемпіонат, який приймало невелике норвезьке містечко Летен (норв. Løten), з'їхалися спортсмени з європейських країн, і в програмі змагання була всього одна дисципліна — класична дистанція[8]. Спортивні карти являли собою чорно-білі фотовідбитки і мали масштаб 1: 25 000. Чоловіки долали дистанцію завдовжки 16,7 кілометра з 13 контрольними пунктами, а жінки змагалися на дистанції 7,5 км з 7 КП[9]. На другому чемпіонаті Європи, який відбувся в 1964 році Швейцарському містечку Ле-Брасю (фр. Le Brassus), в програму змагань вперше була включена естафета. Чемпіонати Європи можна вважати попередниками чемпіонатів світу. На третьому конгресі ІОФ, який відбувся в Болгарії в 1965 році, було прийнято рішення про перейменування чемпіонату Європи в чемпіонат світу, хоча в цей час членами ІОФ були всього 11 країн і всі вони представляли європейський континент[10]. Перший чемпіонат світу відбувся з 1 по 2 жовтня 1966 року в Фінляндії. У ньому взяли участь спортсмени з 11 країн[7] — Австрії, Болгарії, Великої Британії, Угорщини, НДР, Данії, Норвегії, Фінляндії, Чехословаччини, Швейцарії та Швеції. Переважаючу перевагу на перших чемпіонатах мали скандинавські орієнтувальники[11]. З різною періодичністю чемпіонати світу проводилися на чотирьох континентах (у Європі, Австралії, Америці, Азії) і більш ніж в 15 країнах. У цей час (2010) членами ІОФ є 71 країна[10], включаючи такі, здавалося б далекі від спортивного орієнтування країни, як Мозамбік, Монголія або Індонезія. Слід зазначити, що перший чемпіонат світу зі спортивного орієнтування на лижах відбувся у 1975 році у Фінляндії [12], а перший чемпіонат світу зі спортивного орієнтування на велосипедах відбувся в 2002 у Франції.[13] СтатистикаПереможцями чемпіонатів світу зі спортивного орієнтування в бігових дисциплінах ставали спортсмени Норвегії, Швеції, Фінляндії, Угорщини, Швейцарії, Чехії, Росії, України, Данії, Франції, Австрії, Великої Британії та Австралії[7]. Проте за загальною кількістю завойованих медалей домінування «великої четвірки» — Швеції, Норвегії, Фінляндії та Швейцарії — безперечно.
Филателія і НумізматикаЧемпіонати світу знайшли відображення і в філателії. Пошти Швеції, НДР, Данії, Фінляндії та Швейцарії випустили марки і конверти першого дня, присвячені чемпіонатам світу зі спортивного орієнтування.[18] Більш скромно відображені чемпіонати світу в нумізматиці. У 2007 році національний банк України випустив монету номіналом 2 гривні і приурочив випуск до чемпіонату світу в Києві[19]. Галерея
Цікаві факти
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia