Турнір проводився в приміщенні Міськвиконкому, що розташовувався за адресою: вул. Карла Маркса (тепер — Грушевського), 30.
Загальна інформація про турнір
У відбіркових змаганнях, які передували першості України, взяли участь більше 850 кваліфікованих шахісток, серед яких 2 майстрині і 150 першорозрядниць.
Фінальний турнір чемпіонату України проводився за коловою системою за участі 16 шахісток. Турнір одночасно був і півфіналом чемпіонату СРСР. У зв'язку з неприбуттям Ніни Русинкевич (Донецьк) в турнір була включена молода місцева шахістка з Івано-ФранківськаІрина Бенько.[1]
З перших турів, здобувши п'ять перемог в шести турах, лідерство захопила дебютантка турніру учениця 10-го класу Раїса Вапнична з Чернівців. У третьому турі дебютантка завдала поразки діючій чемпіонціЛюбов Ідельчик, у восьмому турі — шестиразовій чемпіонці України Любов Якір. У десятому турі зустрілися поточні лідери — Вапнична та Ольга Андреєва. Ця партія проходила дуже напружено, та також закінчилася перемогою Вапничної.
На фініші молода шахістка дещо зменшила темп і її наздогнала першорозрядниця з Івано-ФранківськаІра Бенько. Бенько, яка розпочала турнір з поразки, на фініші стала головною суперницею Вапничної. Жереб звів їхню зустріч в останньому турі, після п'ятигодинної наполегливої гри партія закінчилася внічию. Таким чином, перше та друге місця, набравши по 11 очок, розділили Ірина Бенько та Раїса Вапнична. Третє місце посіла Ольга Андреєва (10½ очок).
Після закінчення турніру між переможницям відбувся додатковий матч з 4-х партій. Його виграла Вапнична з рахунком 2½ : ½. Ставши чемпіонкою України, Вапнична отримала право участі в фінальному турнірі чемпіонату СРСР.
Зі 120 зіграних на турнірі партій — 75 закінчилися перемогою однієї зі сторін (62,5 %), внічию завершилися 45 партій. Білі перемогли в 43 партіях, чорні — 32.
Матч з 4-х партій за звання чемпіонки України 1964 року серед жінок між Іриною Бенько та Раїсою Вапничною проходив у Івано-Франківську в приміщенні Гарнізонного будинку офіцерів. Головний суддя матчу — Г. В. Бурнашов (суддя першої категорії).[3]
Першу партію на 30 ході виграла Раїса Вапнична. Друга, яка тривала 36 ходів, завершилася знову на користь Вапничної. Дуже напружено проходила третя партія, лише в день догравання на 63-му ходу суперниці погодилися на нічию.
Таким чином достроково звання чемпіонки УРСР завоювала 17-річна Раїса Вапнична (Чернівці).