|
Чемпіонат Європи з футболу серед аматорів 1911Чемпіонат Європи з футболу 1911 року — футбольний турнір, організований Міжнародною аматорською футбольною асоціацією (УІАФА). Відбувся в травні 1911 року у французькому місті Рубе і був частиною спортивних заходів, приурочених до Міжнародної виставки, що проходила в Рубе з 30 квітня по 6 листопада. УІАФА — це асоціація національних футбольних організацій, що була альтернативою ФІФА. Вона включала в себе національні асоціації, які з різних причин не входили на той момент до Міжнародна федерації футболу. З цієї причини матчі турніру не входять до офіційних реєстрів збірних. Термін «Чемпіонат Європи» є неофіційним і широко використовується, передусім, у чеських джерелах. У Франції турнір називався «Великий європейський турнір» (фр. Grand Tournoi européen de football). Переможцем змагань стала збірна Богемії, що перемогла у вирішальному матчі аматорську збірну Англії з рахунком 2:1. УчасникиУчасть у змаганнях брали збірні, що входили до Міжнародної аматорської футбольної асоціацієї (УІАФА). Союз французьких спортивних товариств (USFSA) вийшов з ФІФА в 1908 році. Збірну Франції представляли гравці паризьких клубів, а також футболісти команд «Расінг» (Рубе) і Олімпік (Лілль)[1]. Два гравці мали досвід виступів за збірну до 1908 року[1]. Того ж 1908 року зі складу ФІФА виключили Богемію на вимогу Угорської асоціації. Після цього збірна Богемії і провідні клуби країни не могли проводити навіть товариські матчі з представниками країн, що входили до ФІФА. Основу збірної Богемії складали гравці празької «Славії» на чолі з головною зіркою Яном Кошеком. «Славія» вважалась однією з найсильніших команд континентальної Європи того часу, підтверджуючи це рядом дуже вдалих товариських матчів проти команд Центральної Європи і Британії в 1906—1908 роках[2]. Представником Англії була Аматорська футбольна асоціація (АФА), що включала в себе відносно невелику кількість аматорських клубів Англії, розташованих переважно поблизу Лондона. Збірну АФА, представлену на турнірі, не варто плутати з тією аматорською збірною Англії, що перемагала на Олімпійських іграх 1908 і 1912 років. Четвертим учасником турніру мала стати збірна Швейцарії, але вона відмовилась. Вакантне місце зайняла збірна Півночі Франції, сформована з гравців клубів «Турсонь», «Стад Рубе», «Расінг» (Рубе) і Олімпік (Лілль)[1].
МатчіПівфіналиБогемія:[5]. Карел Піммер — Мирослав Гайний, Ріхард Веселий — Емануель Бенда, Франтішек Росмайсль, Рудольф Голий — Мирослав Широкий, Йозеф Бєлка, Вацлав Пілат, Ян Кошек, Отто Богата. Тренер: Джон Мадден Франція: Гай Де Гастін, Руксель, Огюст Шалбар, Ремі, Годен, Альфонс Ніколь (к) Карлос Бакро, Поль Шандельє, Альбер Елуа, Раймон Дюблі, Поль Воє ФіналБогемія: Карел Піммер — Мирослав Гайний, Ріхард Веселий — Емануель Бенда, Франтішек Росмайсль, Карел Коваржович — Мирослав Широкий, Рудольф Голий[6], Вацлав Пілат, Ян Кошек, Отто Богата. Тренер: Джон Мадден. Англія: Тейлор — Джонсон, Шеттон — Вільсон, Сміт, Браянт І — Кінг, Стелбінгс, Діксов, Браянт ІІ, Гарденер Команда БогеміїОснову збірної складали гравці празької «Славія», до яких долучились два представники «Спарти» — Вацлав Пілат і Йозеф Бєлка. Очолював команду шотландський тренер Джон Вільям Мадден. Безпосередньо перед турніром 25 травня збірна Богемії у Брюсселі переграла з рахунком 6:1[7] збірну Бельгії[8], федерація якої також входила до УІАФА. Богемія — Бельгія — 6:1 (Голи: Ян Кошек (2), Вацлав Пілат (2), Отто Богата (2))
Через тиждень після турніру в Рубе збірна Богемії здобула дві перемоги в матчах зі збірними французьких міст Париж (5:0) і Руан (6:3). Після повернення на батьківщину на празькому вокзалі імені Франца Йосифа любительських чемпіонів Європи вітала кількатисячна армія уболівальників. Склад
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
