Чарльз (Чарлі) Е́двард Ге́йден (англ.Charles Edward Haden; 6 серпня1937, Шенандоа, Айова — 11 липня 2014) — американський контрабасист, відомий тривалою роботою з саксофоністомОрнеттом Коулманом. Гейден, завдяки своїм характерним ліричним басовим штрихам, став одним з найвідоміших джазових музикантів і композиторів.
Життєпис
Чарлі родився в сім'ї музикантів — виконавців в стилі кантрі-енд-вестерн. Вже в дитинстві він навчився грати на контрабасі. А в 13-14 років виступав на телебаченні, як виконавець пісень Ната Кінга Коула. Зробити вокальну кар'єру йому не дозволила серйозна хвороба — поліомієліт, тому усе подальше життя він присвятив грі на контрабасі.
В середині 1950-х років Чарлі Гейден переїжджає в Лос-Анджелес і поступає до коледжу West Lake Colledge of Modern Music. В цей же час у нього з'явилася можливість виходити на одну сцену з такими гігантами, як Декстор Гордон, Френк Морган і Джері Малліген. Освоївши репертуар Чарлі Паркера і інших боперів він виявив, що хотів би грати абсолютно іншу музику, і у 1957 році він почав робити спроби вільних імпровізацій з Доном Черрі і Полом Бекаємо, але композиції не складалися. Вирішальну роль в його кар'єрі зіграла зустріч з Орнеттом Коулманом, внаслідок чого народився квартет, який через два роки відкрив серію знакових записів на фірмі «Atlantic».
Робота «Free Jazz» дала ім'я новій музиці і стала її маніфестом. Чарлі Гейден навчився у Орнетта принципам вільної імпровізації. Разом вони виступали понад 10 років. Наприкінці 1960-х років Чарлі Гейден разом з піаністкою і композитором Карлою Блі (Carla Bley[en]) організував «Liberation Music Orchesra», до якого увійшли Дон Черрі, Деві Редман, Гато Барбієрі і Пол Мотіан.
У 1976 році Чарлі Гейден організовує групу «Old and New Dreams», записи якої на лейблах Black Saint, ECM Records досягли значного комерційного успіху.
За роки виступів Чарлі Гейден сімнадцять разів визнавався найкращим басистом за версією «Даун Біт». Надзвичайно котируються записи його акустичного проекту «Quartet West». Яскравою подією в кар'єрі Чарлі Гейдена став Монреальський фестиваль 1989 року на якому він записав вісім концертів з найкращими музикантами, яких він вибирав собі кожен вечір як партнерів. На фестивалі JVC він виступив з першим складом квартету Орнетта Коулмана.
