|
Чарльз Голройд
Сер Чарльз Голройд (англ. Charles Holroyd; 9 квітня 1861 — 17 листопада 1917) — англійський художник і куратор. Хранитель галереї Тейт з 1897 по 1906 рік і директор Національної галереї з 1906 по 1916 рік. Біографічні відомостіРанні роки Чарльз Голройд народився в Поттерньютоні, Лідс, навчався в гімназії Лідса, а потім у Йоркширському науковому коледжі на гірничому інженерному факультеті[8]. З 1880 по 1884 рік він здобув художню освіту під керівництвом професора Альфонса Легро в школі образотворчого мистецтва Слейда Університетського коледжу Лондона, викладаючи там з 1885 по 1891 роки[8]. Голройд, Вільям Странґ і Дж. Б. Кларк є трьома учнями Легро, згаданими в «Історії гравіювання та офорту» (англ. A History of Engraving and Etching) Артура М. Гінда[9]. Після шести місяців у Ньюліні, де він написав свою першу картину, виставлену в Королівській академії мистецтв, «Рибалки лагодять вітрила» (англ. Fishermen Mending a Sail; 1885), він отримав стипендію на подорож і два роки навчався в Італії, перебування там сильно вплинуло на його мистецтво[10]. У Римі він познайомився із художницею Фанні Фаншо Макферсон, з якою вони одружилися 1891 року[8]. 21 вересня 1892 року у них народився єдиний син, Майкл (англ. Michael)[11]. Повернувшись на запрошення Легро, він працював два роки асистентом-майстром у школі образотворчого мистецтва Слейда, де присвятив себе живопису та офорту[10]. Кар'єраСеред його картин можна назвати «Смерть Торріджано» (англ. The Death of Torrigiano; 1886), «Король-сатир» (англ. The Satyr King; 1889), «Вечеря в Еммаусі» (англ. The Supper at Emmaus) і, мабуть, найкращу його картину «Пан і селяни» (англ. Pan and Peasants; 1893)[10]. Для церкви Авелі, в Ессексі, він написав триптих для вівтаря «Поклоніння пастухів» (англ. The Adoration of the Shepherds) із бічними секціями, що представляють «Святого Михаїла» та «Святого Гавриїла», а також розробив вікно «Воскресіння» (англ. The Resurrection). Його портрети, такі як «портрет Ґ. Ф. Воттса» (англ. GF Watts, RA), королівського академіка, зроблений у манері Легро, демонструють значну гідність і відмінність[10]. Голройд став відомим як гравер з винятковими здібностями, поєднуючи силу з делікатністю та глибокими технічними знаннями в мистецтві. Серед найвідоміших робіт — серії «Монте-Олівето» (англ. Monte Oliveto), «Ікар» (англ. Icarus), «Монте-Субасіо» (англ. Monte Subasio) та «Єва» (англ. Eve), а також роботи «Втеча до Єгипту» (англ. The Flight into Egypt), «Блудний син» (англ. The Prodigal Son), «Сарай на Тадворт-Коммон» (англ. A Barn on Tadworth Common; вигравіровано просто неба) і «Шторм» (англ. The Storm). Його вигравірувані голови професора Легро, лорда Леонарда Кортні, а також «Ніч» (англ. Night), викликають захоплення як знаннями, так і подобою. Його основна робота методом «сухої голки» — «Купальниця» (англ. The Bather)[10].  Відповідно до одинадцятого видання Британської енциклопедії[10]:
У 1897 році його призначили першим хранителем Національної галереї британського мистецтва (Тейт)[12][13], а після виходу на пенсію сера Едварда Пойнтера в 1906 році він дістав посаду директора Національної галереї[10]. Багато важливих доповнень до колекції зроблено під час його керівництва, головним з них була «Венера Рокебі» Веласкеса. Він також організував передачу значної частини спадщини Вільяма Тернера до галереї Тейт[14]. Голройд був членом Міжнародного товариства скульпторів, художників і граверів[15], посвячений у лицарі в 1903 році[16]. Він був активним членом Гільдії робітників мистецтва і був обраний майстром у 1905 році[17]. Його робота «Мікель Анджело Буонарроті» (англ. Michael Angelo Buonarotti; Лондон, Дакворт, 1903) є науковою працею справжньої цінності. Помер 19 листопада 1917 року[18]. Виноски
Для подальшого читання
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
