|
Чарлз Лем
Чарлз Лем (англ. Charles Lamb; 10 лютого 1775 — 27 грудня 1834) — англійський поет, публіцист і літературний критик епохи романтизму, один з найбільших майстрів жанру есе в історії англійської літератури. Життя і творчістьЛем народився в сім'ї лондонського клерка. У роки навчання потоваришував з романтиками Лі Гантом і Колріджем, які стали його близькими друзями на все життя. Розраховував стати священиком, але був змушений залишити ці плани з причини заїкання. З 1792 по 1825 рік служив чиновником у відомстві у справах Індії. У 1796 році відбулася подія, котра перевернула життя Лема, — його улюблена сестра Мері в нападі божевілля зарізала кухонним ножем їх мати. З тих пір Чарлз жив разом з психічнохворою сестрою, доглядаючи за нею в хвилини загострення хвороби і допомагаючи в роботі над прозовими переказами п'єс Шекспіра, які здобули широку популярність. У 1808 році вони опублікували перероблену для школярів версію «Одіссеї». Лем виступив на більш серйозному літературному терені у 1798 році з «Повістю про Розамунд Грей», а 1802 року закінчив трагедію у віршах «Джон Вудвіль». Однак, ці роботи не принесли йому і дещиці того успіху, як короткий вірш «Старі знайомі обличчя» (1789). Крім того, в поетичні антології часто включають елегію «На смерть новонародженого» (1828). З роками Чарлз Лем став виступати в ролі літературного критика, що, насправді, йому не дуже подобалося. Але це був єдиний спосіб заробити на життя і утримання сестри. У журналі Лі Ганта він публікував статті про Шекспіра і Хогарта. Багато з його журнальних оглядів постраждали від втручання завзятих редакторів, так що найбільш повне уявлення про його літературні смаки і переваги дають листи. В одній-двох недбало кинутих фразах, часто на полях, Лем давав точні оцінки художніх явищ свого часу. Британська енциклопедія називає його одним із класиків англійського епістолярного жанру[7]. Найбільшу славу Чарлзу Лему принесли «Нариси Елії», які він публікував у власному виданні London Magazine з 1820 року. Перше зібрання нарисів вийшло з друку у 1823 році, друге — 10 років по тому. У своїх нарисах, або есе, письменник ховається за маскою Елії — манірного дивака, зануреного у спогади про події 30-річної давності. Теми нарисів різноманітні: театр, ніжні почуття, політика. За стилем вони найближче до творів Лоренса Стерна, яким Лем захоплювався. В останні роки життя Лем багато випивав. Після падіння зі сходів у нього розвинулася бешиха, від якої він і помер. Мері Лем пережила брата на 12 років і похована поруч із ним в Едмонтоні поблизу Лондона. Твори
Примітки
Джерела Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чарлз Лем
|
||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
