Чантурія Володимир Олександрович

Чантурія Володимир Олександрович
біл. Уладзімір Аляксандравіч Чантурыя Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 червня 1923(1923-06-30) Редагувати інформацію у Вікіданих
Баку, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[1]
Помер28 листопада 1988(1988-11-28) Редагувати інформацію у Вікіданих (65 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна Білоруська РСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор, architectural historian, викладач університету
Галузьархітектура[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і історія архітектури[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАзербайджанська державна нафтова академія (1947) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор архітектури Редагувати інформацію у Вікіданих (1965)
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і білоруська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБілпроектd Редагувати інформацію у Вікіданих і Білоруський національний технічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоБілоруська спілка архітекторівd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиÛrij Vladimirovič Čanturiâd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Володимир Олександрович Чантурія (біл. Уладзімір Аляксандравіч Чантурыя; 30 червень 1923, Баку — 1988) — білоруський архітектор, історик архітектури, педагог. Автор проектів детального планування історичних центрів Гродно і Вітебська.

Біографія

У 1947 році закінчив архітектурно-будівельний факультет Азербайджанського індустріального інституту ім. Азізбекова, після чого був направлений до Мінська для відновлення зруйнованих міст Білорусі. Починав трудову діяльність у проектному інституті «Білдержпроект». Схильність до науково-дослідної діяльності 1948 року привела Володимира Олександровича до будівельного сектору Академії наук БРСР. Під час проходження аспірантури в АН БРСР (1948–1950), був відряджений до Москви в аспірантуру Академії архітектури СРСР. Становлення Чантурії як ученого проходило під керівництвом провідних радянських архітекторів О. Щусєва, І. Жолтовського, В. Семенова, М. Коллі, О. Гегелло та ін.

У 1953 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Центри міст Білорусі». З 1954 по 1970-ті роки проводив численні експедиції і наукові відрядження по містах і селах Білорусі з метою виявлення та вивчення пам'яток архітектури, їх обмірів і фотофіксації. Зібраний матеріал ліг в основу докторської дисертації на тему «Дослідження архітектурної спадщини Білорусі», захищеної у 1966 році.

З 1954 по 1962 рік — доцент Білоруського політехнічного інституту (БПІ), з 1968 року — професор. У 1969 році заснував кафедру «Теорія та історія архітектури» на архітектурному відділенні БПІ, яку очолював з 1969 по 1988 рік.

Був головою науково-методичної Ради з охорони пам'яток Міністерства культури БРСР, членом президії Центральної Ради добровільного товариства з охорони пам'яток історії та культури БРСР. Входив до складу проблемної ради «Традиції і новаторство в радянській архітектурі» при правлінні Союзу архітекторів СРСР, був членом регіональної групи Прибалтики та Білорусі Міжнародної ради з охорони пам'яток і визначних місць (ІКОМОС).

Входив до складу редакційної ради Білоруської радянської енциклопедії, був членом редколегії видання «Звід пам'яток історії та культури Білорусі», бюлетеня «Пам'ятки історії та культури Білорусі».

Наукові праці

Нагороди

Лауреат Державної премії БРСР (1980). Нагороджений медалями, Грамотою Верховної Ради БРСР (1985).

Джерела

  • Вячеслав Чернатов. К 90-летию со дня рождения. Архитектура и строительство № 5 (235) 2013 г. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 26 червня 2014. (рос.)
  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних