Чалий Михайло Корнійович

Михайло Корнійович Чалий
Народився24 вересня 1816(1816-09-24)
Новгород-Сіверський, Чернігівська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер6 (19) лютого 1907 (90 років)
Київ, Російська імперія
ПохованняБайкове кладовище
ПідданствоРосійська імперія
Діяльністьбіограф, журналіст, літературознавець, письменник, adult educator, вчитель
Галузьлітературознавство[1], освіта[d][1], соціальна активність[d][1] і журналістика[1]
Alma materІсторико-філологічний факультет Київського університету[d] (1844)
Знання мовукраїнська[1]
ЗакладДруга київська гімназія і Ніжинська гімназія вищих наук
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Миха́йло Корні́йович Ча́лий (24 вересня 1816, Новгород-Сіверський — 6 (19) лютого 1907) — український педагог і громадсько-культурний діяч, літератор, перший біограф Тараса Шевченка.

Біографія

Народився 24 вересня 1816 року в місті Новгороді-Сіверському на Чернігівщині у міщанській родині. Спочатку навчався у приватній школі, а 1828 року вступив до Новгород-Сіверської гімназії, очолювану на той час видатним вченим Іллєю Тимковським. 1840 року Михайло Чалий закінчив гімназію і того ж 1840 року вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, який закінчив 1844 році.

Після закінчення університету починається багаторічна педагогічна діяльність Михайла Чалого. Того ж 1844 року він стає вчителем словесності Немирівської гімназії. А 1852 року Михайло Чалий починає працювати у Другій київській гімназії, спершу вчителем словесності. 1858 року він стає інспектором гімназії, певний час, за відсутності директора, виконує обов'язки керівника гімназії.

1861 року Михайла Чалого було призначено директором гімназії в Білій Церкві, на цій посаді він перебував до 1869 року, коли його було призначено на посаду директора ліцею й гімназії князя Безбородька в Ніжині. 1875 року вийшов у відставку.

Вийшовши у відставку, мешкав у Києві. Був організатором недільних шкіл. Був другом Тараса Шевченка і першим його біографом.

Співорганізатор похорону Т. Шевченка в Україні і промовець над домовиною в Києві під час перевезення тіла до Канева.

У Києві впродовж 1859—1861 та 1875—1907 рр. мешкав у власному будинку по вулиці Гоголівській, 9[2] (будинок знесений у 1993 році)[3].

Помер у Києві 6 (19 лютого) 1907 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Творчість

Належав до гуртка вчених, що гуртувалися довкола журналу «Киевская Старина». Друкувався в «Основі» (1862) і в «Киевской Старине» (1899). Автор книг «Жизнь и произведения Тараса Шевченка» (1882) і спогадів.

Вшанування пам'яті

Вулиця Михайла Чалого існує у містах Біла Церква, Київ, Новгород-Сіверський, Покровськ.

Примітки

  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. газета «День» № 211, субота, 16 листопада 2002. Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 25 травня 2011.
  3. «Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ-1995
  4. В. Смілянська // Життя і твори Тараса Шевченка (Звід матеріалів до його біографії): авт. М. Чалий.— К.: Веселка, 2011.— С. 260—261.— ISBN 978-966-01-0547-8

Література

Посилання