Чалий Богдан Йосипович
Богда́н Йо́сипович Ча́лий (24 червня 1924, Київ, Київська губернія, Українська СРР, СРСР — 20 травня 2008, Київ) — український письменник, лауреат премії ім. М. Островського. БіографіяНародився 24 червня 1924 року в родині лікарів в Києві. Значний вплив на письменника мав його дід, який працював у лісництві біля міста Ізяслава. Згодом батьків Богдана направили працювати на Київщину — спочатку до Ірпеня, потім до Бишева. У Бишеві він пішов до школи, займався у літературному гуртку, який вела вчителька української мови та літератури. Саме вона першою розгледіла літературний талант у хлопця, а коли він написав свій перший вірш, порадила йому опублікувати вірш у районній газеті. Під час Другої світової війни Богдан Чалий брав участь в боях на Північно-Кавказькому фронті, після поранення був начальником клубу при шпиталю[1]. Нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеню та медаллю «За оборону Кавказу». Після демобілізації закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював завідувачем відділу у редакції газети «Зірка», літпрацівником газети «Молодь України». Від 1951 року головний редактор журналу «Барвінок». Секретар правління Спілки письменників України. На XIV конгресі Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури за казку «Барвінок і весна» авторові присуджено почесний диплом імені Ганса Крістіана Андерсена. Твори, які він став писати для дітей надзвичайно привабливі, він пише їх віршованою високохудожньою мовою, так, у своїй науковій поемі «Як Барвінок став героєм» він пише: Головата, мов дитинка, Помер 20 травня 2008 року в Києві. Похований в селі Рудики під Києвом. ТвориАвтор книжок для дітей і юнацтва. Окремими виданнями вийшло близько 30 поетичних, прозових і драматичних книжок для дітей, зокрема:
Автор сценарію фільму «Закон Антарктиди» (1963). Примітки
Джерела
Посилання
|