Чайка Максим Олександрович

Максим Олександрович Чайка
Народився	1 березня 1988(1988-03-01) Одеса, УРСР
Помер	17 квітня 2009(2009-04-17) (21 рік) Одеса, Україна ·вбивство
Країна	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Одеса,  Україна
Діяльність	студент, активіст
Конфесія	Православний

Максим Олександрович Чайка (1 березня 1988(19880301), Одеса, Українська РСР — 17 квітня 2009, Одеса, Україна) — український студент, один з лідерів ГО "СіЧ", вбивство якого у квітні 2009 року в Одесі отримало значний розголос в українській та закордонній пресі.

Життєпис

Максим Чайка народився 1 березня 1988 року в м. Одесі.

Був студентом четвертого курсу відділення журналістики Одеського національного університету ім. Мечникова, належав до організації "Слава і Честь" (СіЧ). Одночасно навчався у військовому ліцеї і незадовго до смерті мав отримати звання офіцера. Також був футбольним фанатом одеського клубу «Чорноморець». 2004 р. разом із товаришами агітував одеситів голосувати на президентських виборах за Віктора Ющенка[1].

емблема ГО "СіЧ", одним з лідерів якої був Максим Чайка

17 квітня 2009 р., під час сутички з представниками ультралівого руху «Антифа», отримав два ножових поранення і через декілька годин помер у лікарні від втрати крові. Постать Максима Чайки була відомою багатьом в Одесі, смерть молодого активіста сколихнула місто — 19 квітня був організований багатолюдний марш пам'яті за участю друзів, соратників та однокурсників студента[2][3].

З моменту смерті висувалися політичні мотиви вбивства — низка видань звинувачувала одеську проросійську партію «Родіна» в організації вбивства, однак партійці заперечували ці звинувачення. І навпаки, деякі проросійські політичні партії та громадські організації звинувачували українську владу, яка мовби потурає розпалюванню міжнаціональної та релігійної ворожнечі[4]. Наприклад, у своїй заяві організація «Антифа» назвала вбивство активіста самообороною і заперечили політичний мотив вбивства.

Резонансне вбивство Чайки привернуло увагу і Президента України Віктора Ющенка, котрий доручив СБУ та МВС розслідувати зв'язки вбивць студента з іноземними антиукраїнськими організаціями. Був встановлений вбивця Чайки — Андрій Довгань, 1985 р.н.[5], який одразу ж виїхав з України до Росії[6]. У той же час батько загиблого студента звернувся з проханням до соратників Максима не мститися за загибель сина і поклав всі надії у розслідуванні вбивства на слідство, яке досі триває[7][8].

Вшанування пам'яті

• 19 квітня 2010 року, в річницю загибелі, Одеська обласна організація ВО "Свобода" провела марш пам'яті Максима Чайки, колона учасників якого, близько тисячі осіб, з державними прапорами України та ВО "Свобода" пройшла центральними вулицями міста Одеси від пам'ятника Тарасу Шевченку до місця загибелі М. Чайки на Олександрівському проспекті[9].
• 18 квітня 2014 року, в м. Ужгороді, активісти спортивно-патріотичної організації "Карпатська Січ" вшанували пам'ять українського націоналіста Максима Чайки, на його честь по річці Уж були спущені ялинові вінки із запаленими свічками[10].
• 18 квітня 2015 року, близько 200 мешканців міста Одеси пройшли по вулицям міста маршем пам'яті Максима Чайки[11].
• 17 квітня 2017 року, на місці його смерті була встановлена Меморіальна дошка на його честь[12].

У поезії

Поет Мирослав Вересюк згадав про Максима у своєму вірші:

В Одесі вбили юнака, Кого ця звістка зачепила?
Максима Чайку смерть така
Теж випадково підкосила?

Убили просто лиш за те,
Що вболівав за Україну,
Любові почуття св'яте
Йому поставили в провину![13]

Посилання

• Інтерв'ю з Максимом Чайкою [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Відеокліп присвячений Максимові Чайці

Примітки

1. Кордонский Михаил. Кто ты, Максим Чайка?. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
2. В Одесі пройшла панахида за загиблим активістом організації Січ. Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 7 травня 2009.
3. Підозрюваний у вбивстві Чайки намагався втекти з Одеси — губернатор. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 7 травня 2009. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 55 (довідка)
4. В гибели Максима Чайки одесская общественность обвиняет политику властей. (рос.) 20.04.2009, 18:15
5. Оголошення про розшук Андрія Довганя на вебсайті УМВС України в Одеській області. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 16 травня 2012. [Архівовано 2008-10-06 у Wayback Machine.]
6. 10 років після загибелі Максима Чайки: яким був убитий одеський націоналіст. (рос.) 18.04.2019, 13:42
7. СБУ перевірила причетність лідера Родины до організації вбивства Чайки
8. Помста — це остання справа! — вважає батько вбитого в Одесі Максима Чайки. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 7 (довідка)
9. В Одесі вшанували пам'ять Максима Чайки. 19.10.2010
10. В Ужгороді "Карпатска Січ" вшанувала пам'ять вбитого в Одесі Максима Чайки. 18.04.2014
11. "Чайка Максим - не забудемо не простимо": як пройшов марш пам’яті вбитого патріота в Одесі (ФОТО). (рос.) 18.04.2015, 11:34
12. В Одесі націоналісти встановили пам'ятну дошку Максиму Чайці. ВО "Свобода" (укр.). 16 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 16 березня 2020.
13. Мирослав Вересюк: Без нас не звільнять Україну! — Вірш. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 3 травня 2016. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 48 (довідка)