|
Чабаненко Віктор Антонович
Віктор Антонович Чабаненко (12 вересня 1937, Єлизаветівка, Василівський район — 9 лютого 2014, Запоріжжя) — український мовознавець, лексикограф, фольклорист. Доктор філологічних наук (1984), професор (1987), заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки письменників України. З біографіїНародився у селі Єлизаветівці (Балківська сільрада) Василівського району на Запоріжчині. 1959 року закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (філологічний факультет), після чого деякий час працював учителем, служив у війську. З 1962 по 1965 рік — аспірант кафедри української мови ЗДПІ, з 1966 — кандидат наук, а з 1984 року — доктор філологічних наук, із 1987 року — професор. У 1985–1996 роках був деканом філологічного факультету, з 1984 р. — завідувач кафедри загального і слов'янського мовознавства Запорізького національного університету. Дійсний член Академії наук вищої школи України. Творчий доробокОпублікував понад 500 наукових праць (монографій, словників, статей тощо). Лауреат премій імені Петра Чубинського та Я. Новицького. Упорядкував і видав кілька збірок фольклору Нижньої Наддніпрянщини, зокрема видання «Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини» [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.].[1]. Автор поетичних збірок «Собор душі моєї» (1998), «В гостях у юності твоєї» (1999) та «У вічному двобої» (2000). Член Національної спілки письменників України (з 1999). Вибрані твори
ВідзнакиЛауреат премій ім. П. Чубинського (1996), Я. Новицького (1999) та Д. Яворницького (2000). Товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка нагороджений медаллю «Будівничий України» (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Відмінник освіти України (1995). Вшанування пам'яті 17 лютого 2015 року відкрито меморіальну дошку на будинку навчального корпусу №1 Запорізького національного університету.[2] У м. Запоріжжі є "вулиця Академіка Чабаненка". [3] Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
