Концепції, ідентичні або схожі на ці, можуть бути знайдені у багатьох культурах, наприклад, прана у ведичній філософії, мана в гавайській культурі, віталізм у західній культурі, божа енергія[3]. Деякі елементи ці можуть бути зрозумілі як енергія, особливо у письменників[2] та практиків[4] різних езотеричних форм спіритуалізму та народної медицини.
① повітря; газ ② запах ③ дух; бадьорість; мораль ④ життєва/матеріальна енергія (у китайській метафізиці) ⑤ тон; атмосфера; ставлення ⑥ гнів ⑦ подих; дихання ⑧ пар, туман[6][7][6]
氣 — традиційний китайський ієрогліф, корейський ханджа та японський кюдзітай («стара форма ієрогліфа») кандзі
気 — японський кандзі сіндзітай («нова форма ієрогліфа»)
气 — спрощений китайський ієрогліф.
Також, ці 炁 є незвичайним символом, особливо використовуваним для написання даоських талісманів.
Науковий погляд
Існування Ці науково не доведено.[8] У консенсусній заяві 1997 року про акупунктуру Національного інституту охорони здоров’я Сполучених Штатів зазначено, що такі поняття, як ці, «важко узгодити з сучасною біомедичною інформацією».[9]
Суспільство
Слово Ці дуже часто використовується в словникових іграх (англ.Word game), наприклад Scrabble, оскільки містить літеру Ц без літери І.[10]
Елементи концепції ці існують у кінематографі, наприклад, «сила» у «Зоряних війнах». Поняття ці також використовується для позначення життєвої енергії в іграх, зокрема в Dungeons & Dragonsмонах здатен керувати енергією ці.
↑ абПечарський А (2018). ЗАКАРПАТСЬКІ ФІЛОЛОГІЧНІ СТУДІЇ(PDF) (вид. Випуск 2). Ужгород: ДВНЗ УНУ. с. 36—37. Процитовано 25 грудня 2022. Малярство поетичного слова Лі Бо закорінене у свою історичність і підлягає законам тогочасного китайського мистецького простору, пов’язаного із ідеєю всепроникненості дао (道 ), світотворчої енергії ці (气), принципом інь-ян (阴 阳), пошановування народних звичаїв та обрядів.