Цунтинський район

Цунтинський район
Цунтинский район
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Дагестан
Утворений:	1930
Населення (2015):	▲19 093 особи[1]
Площа:	1327 км²
Густота населення:	14,15 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Кідеро
Кількість сільських поселень:	8
Влада

Цунтинський район — муніципальний район в Республіці Дагестан (Російська Федерація).

Адміністративний центр — село Кідеро.

Географія

Площа території — 1327 км²[2]. Цунтинський район розташований в західній частині Дагестана й територіально в цілому відповідає історичній області розселення дідойців (цезів) — Дідоетії.

Це високогірна область в басейні річки Метлуда (права притока Андійського Койсу) та її приток Шаїтлі, Кідеро, Сабакунісхеві, Кітлярта та ін., що також називається Дідойською улоговиною.

З півночі Цунтинський район межує з Цумадинським районом Дагестану, також як і він розташованим в басейні Андійського Койсу. Із заходу і південного заходу межує з Грузією — непрохідними горами відокремлений від Тушетії, а від долини Алазані відділена Головним Кавказьким хребтом з Кодорським перевалом (2365 м). Зі сходу район відділений Богоським хребтом від басейну Аварського Койсу, а конкретніше від Бежтинської ділянки, яка формально входить до складу району і Тляратинського району Дагестану.

Історія

Район був утворений постановою Президії ВЦВК СРСР від 25 грудня 1930 року з семи сільських рад Цумадинського району з центром в с. Кідеро. В 1935 році райцентр був перенесений в с. Шаура.

20 травня 1944 року, у зв'язку з переселенням всього населення в Веденський район ЧІАССР після депортації чеченців та інгушів, постановою бюро Дагобкома ВКП (б) Цунтинському район як адміністративна одиниця був ліквідований, а його територія була передана в адміністративну ведення Цумадмнського району.

15 листопада 1955 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР знову був утворений Цунтинському район з центром с. Бежта. В 1992 році райцентр був перенесений в с. Кідеро.

Населення

Населення — 18 771 чоловік.

Національний склад

Мови — цезька і гінухська[3]. В Бежтинській ділянці — також бежтинська і гунзибська.[3]

Національний склад населення Цунтинського району, включаючи Бежтинську ділянку, за даними Всеросійського перепису населення 2010 року[4]:

Народ	Чисельність, чол.	Частка від усього населення,%
Аварці	18177	99,43%
* дідойці (цези)	10389	56,83%
* Бежтинці	5924	32,40%
* Гунзибці	901	4,93%
Власне аварці	527	2,88%
* Гінухці	433	2,37%
* Андійци	3	0,02%
Даргинці	10	0,05%
Кумики	8	0,04%
Росіяни	5	0,03%
Інші	14	0,07%
Не вказали	68	0,37%
Усього	18282	100,00%

Економіка

Культура

В аулі Шаїтлі щорічно в лютому відзначається народне свято «Ігбі» [5].

Транспорт

Протяжність автодоріг у районі становить 159,4 км. Усі наявні дороги — ґрунтового покриття. Більше половини доріг в зимових умовах практично закриваються.

Примітки

1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
2. Цунтінському район^[недоступне посилання з травня 2019]
3. Етнокарта Західного Дагестану. Андо-Цезька мова
4. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
5. Квід спускається з гір