|
Цой Олександр Вікторович
Олекса́ндр Ві́кторович Цой (26 липня 1985, Ленінград[1]) — російський рок-музикант, композитор, дизайнер-оформлювач, колишній гітарист групи «Para bellvm». Єдиний син лідера групи «Кіно» Віктора Цоя і його дружини Маріанни Цой. Здійснював незаконну гастрольну діяльність в тимчасово окупованому Криму[2]. БіографіяОлександр Цой народився в 1985 році в родині рок-музиканта Віктора Цоя і його дружини Маріанни Цой. Після того, як Віктор Цой пішов від дружини до Наталії Разлогової, Олександр залишився жити з матір'ю. Після загибелі Віктора Цоя в 1990 році Маріанна почала жити разом з Олександром Аксьоновим — музикантом групи «Об'єкт глузувань», який, за словами Олексія Вишні та Андрія Тропілло, може бути справжнім батьком Олександра[3][4]. Однак друг Цоя режисер Рашид Нугманов стверджує, що Олександр у своїй зовнішності має риси Віктора[5]. У 16 років Олександр поїхав до Москви, де жив і займався вебдизайном, а також вивчав англійську мову[6][7][8]. Маріанна Цой після смерті Віктора відсудила в музикантів групи «Кіно» авторські права на пісні групи й оформила їх на сина Олександра і компанію «Moroz Records»[9]. У 2005 році Мар'яна Цой померла від пухлини мозку, і Олександр став жити з бабусею по материнській лінії. Зі своїм дідусем Робертом Максимовичем Цоєм Олександр не підтримує теплих стосунків[10]. Надалі, щоб позбутися уваги журналістів і шанувальників батька, він узяв собі псевдонім Молчанов і зайнявся грою на гітарі в групі «Para bellvm», де брав участь у записі альбому «Книга царів». Займався оформленням обкладинок музичних альбомів. Заснував музичний клуб «da: da:»[11]. У грудні 2010 року одружився з Оленою Осокиною. Примітно, що в цей же період учергове одружився і його дідусь — Роберт Максимович Цой. У 2011 році, за повідомленнями ЗМІ, Олександр продав Олегу Тинькову для його банку «Тінькофф» права на пісню «Далі діяти будемо ми»[12][13][14]. Однак у своєму інтерв'ю Олександр розповів, що права на пісню продала без його згоди компанія «Музичне право», з якою він у судовому порядку намагається розірвати всі відносини. А до самого Олега Тинькова він ставиться негативно[15]. У 2012 році дав перше докладне й відкрите інтерв'ю про своє життя[16][17]. У 2014 році подав судовий позов проти депутата Держдуми Євгена Федорова, що звів наклеп на його батька[18][19]. Однак жодних порушень у словах Євгена Федорова суд не знайшов. А сам Федоров спростував свої слова. У 2014 році Рашид Нугманов оголосив про свої плани почати зйомки фільму «Цитадель смерті» за його спільним з Вільямом Гібсоном сценарієм (який спочатку писався під Віктора Цоя) і взяти на головну роль Олександра Цоя, який, у свою чергу, підтримав цю ідею[20]. 3 серпня 2017 року представив пісню «Шепіт» свого нового сольного музичного проекту — «Ронін», в якому він є автором, музикантом і вокалістом[21]. Текст пісні «Шепіт» написав ще у 18-річному віці[22]. 3 вересня був випущений мініальбом «Опора», який містить у собі 5 пісень[23]. У подальшому одним із учасників групи став Юрій Каспарян. Позаштатний колумніст RT російською[24]. Одружений з Оленою Осокиною. Є дитина. Фільмографія
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
