Цитрус дайдай

? Дайдай
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Streptophyta Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти Підклас: Розиди (Rosids) Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales) Родина: Рутові (Rutaceae) Рід: Цитрус (Citrus) Вид: C. ×daidai
Біноміальна назва
Citrus ×daidai Siebold ex Hayata
Посилання
Вікісховище: Citrus Daidai group

Дайдай (яп. 橙 або 臭橙; кит.: 酸橙; кор. 광귤) — азійський різновид померанцю. Дайдай виник у Гімалаях. Він поширився в районі долини річки Янцзи, а згодом і в Японії.

Японське слово для означення помаранчевого кольору дайдай-іро (яп. だいだい色,) походить від назви цього фрукта.

Опис

Плід дайдаю.

Це вічнозелене невелике дерево заввишки 4-5 метрів, що має колючки на гілках. Сезон цвітіння — початок літа (травень-червень). На кінчику гілки розпускається від однієї до декількох п’ятипелюсткових білих квіток. Плоди дозрівають взимку і набувають жовтого кольору. Колір плодів втрачає жовтуватий відтінок і навесні стає зеленішим[1].

Черешок має форму крила і має звуження на межі з пластинкою листа. Плоди мають діаметр 7-8 см, після зими вони не опадають з дерева, а залишаються на гілках дерева впродовж 2-3 років[2].

Використання

Існує два основних сорти — кабосу(яп. 臭橙) і кайсейто(яп. 回青橙) , причому останній дає менші плоди ніж перший[3]. Плід дуже гіркий, і його зазвичай не їдять, але його сушена шкірка використовується в кампо^[en] (японська адаптація китайської медицини). Сушена шкірка молодих фруктів називається кіджіцу (яп. 枳実), і застосовується як шлунковий та відхаркувальний засіб[4], а також проносне. Шкірку дозрілого дайдаю називають тогі(яп. 橙皮) і використовують як запашний шлунковий та відхаркувальний засіб.

Сік дайдаю можна використовувати як інгредієнт для приготування понзу.

Культурний аспект

Каґамі-мочі.

Назва дайдай, що спочатку означала "кілька поколінь" (і записувалася як 代代 або 代々), походила від незірваних плодів, що провисіли на дереві кілька років[5]; таким чином, дерево може мати плоди від більш ніж одного сезону чи з декількох років одночасно[3].

Інша гіпотеза походження назви стосується форми чашечки кайсеіто, яка виглядає ступінчастою і плід ніби лежить на двох п’єдесталахдайдай (яп. 台々,). Тому люди також називали його "дайдай на пьєдесталі" за-даїдай (яп. 座橙々,).

Дайдай використовується як прикраса під час святкування японського Нового року як символ сім'ї, яка продовжується поколіннями, люди кладуть фрукти поверх каґамі мочі — стосу з двох-трьох круглих і пласких мочі. Вважається, що ця традиція походить з періоду Едо[6].

Список рослин (база даних наукових назв рослин) досі не визначив дайдай як справжній вид[7].

Примітки

1. 田中孝治 (15 лютого 1995). 効きめと使い方がひと目でわかる 薬草健康法. ベストライフ. 講談社. с. 149. ISBN 4-06-195372-9.
2. ダイダイ. had0.big.ous.ac.jp. Архів оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 23 листопада 2020. [Архівовано 2023-02-02 у Wayback Machine.]
3. 佐藤治雄 (15 лютого 2005). ダイダイ Citrus aurantium. 大阪百樹 [Osaka Hyakuju]. Архів оригіналу за 25 серпня 2007. Процитовано 2 жовтня 2017. [Архівовано 2007-08-25 у Wayback Machine.]
4. Dolf De Rovira (28 лютого 2008). Dictionary of Flavors. John Wiley & Sons. с. 239. ISBN 978-0-470-38484-8.
5. Yoshio Hada. ダイダイ Citrus aurantium（ミカン科ミカン属） [Daidai C. aurantium (Citrus Rutaceae)]. Ecology and Topics of Plants (яп.). Okayama University of Science. Архів оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 2 жовтня 2017. [Архівовано 2023-02-02 у Wayback Machine.]
6. From a botanical essay by (яп. 菩多尼訶). Botanica (January 2005). 第二十八話 ダイダイ [#28 Daidai]. Mampitsu Botanica [Botanica's Essays] (яп.). Процитовано 2 жовтня 2017.
7. Citrus daidai Siebold ex Hayata is an unresolved name. Процитовано 18 січня 2017.