Ципріян Бжостовський

Воєвода Троцький
1684 — 1688
Попередник	Марціан Александр Огінський
Наступник	Єжи Юзеф Радзивілл
Каштелян Троцький
1681 — 1684
Попередник	Ян Кароль Копець
Наступник	Ян Казимир Кердей
Народився	1612[1][2]  Михалишки^d, Віленський повіт^[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер	8 червня 1688(1688-06-08)  Варшава, Річ Посполита
Похований	Church of St. Johns, Vilnius^d
Відомий як	дипломат
Країна	Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Рід Бжостовські
Батько	Ян Бжостовський
Мати	Катажина Чорницька
У шлюбі з	Барбара Дунин-Раєцька
Діти	Тереза, Емануель, Костянтин Казимир, Ян Владислав, Антоній
Професія	дипломат

Ципріян Павло Бжостовський або Кипріян Павло Берестовський (пол. Cyprian Paweł Brzostowski; герб Стремено; пом. 8 червня 1689) – воєвода Троцький (1684), каштелян Троцький (1681), писар великий литовський (1657 – 1672), референдар литовський (1650 – 1681), писар декретовий литовський (1645) регент канцелярії великий литовський (1640), віленський стольник (1642), секретар королівський (1645)[3], дипломат, посол у Москві (1667 та 1679)[4], директор Троцького передсеймового сеймику (1685)[5].

Життєпис

Кипріян Павло Бжостовський (Берестовський) був членом численних сеймів Речі Посполитої під час правління Яна ІІ Казимира, Міхала Корибута Вишневецького та Яна III Собеського. Будучи депутатом сейму у 1659 та 1661 , Бжостовський був депутатом податкового трибуналу Великого князівства Литовського[6].

Багато разів брав участь в закордонних місіях, у тому числі у 1663–1664 та 1667. Бжостовський також брав участь у перемовинах з Московським царством, які закінчилися підписанням Андрусівського перемир’я.

У 1671–1672 та 1679 брав участь у місії в Москві, у дипломатичних перемовинах стосовно війни Російської імперї проти Туреччини, що виявилися безуспішними.

Посол слонімського повіту на Варшавському з'їзді та сеймі пацифікаційному (1673)[7].

Посол мінського сейміку в Оршанському повіті до весняного (1666)[8] та осіннього сейму (1666)[9].

На звичайному сеймі (1670) призначений комісаром від сенату Речі Посполитої для утримання Війська Великого Князівства Литовського[10].

Під час виборів 1674 висунув кандидатуру царевича Федора Олексійовича. Курфюрст Яна III Собеського від Ошмянського повіту (1674)[11]. Член коронаційного сейму (1676) [12].

У 1684 – воєвода Троцький.

Дружина – Рачела Раєцька, син – Ян Войцех (нар. 1646)[13].

Примітки

1. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
   d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581
2. MAK
   d:Track:Q105192847
3. Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV-XVIII w. Spisy, oprac. H. Lulewicz, A Rachuba, Kórnik 1994, s. 201.
4. Historia dyplomacji polskiej, t. II: 1572-1795, pod redakcją Zbigniewa Wójcika, Warszawa 1982, s. 264.
5. Andrzej B. Zakrzewski, Sejmiki Wielkiego Księstwa Litewskiego XVI-XVIII w. - ustrój i funkcjonowanie : sejmik trocki, Warszawa 2000, s. 222.
6. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 312, 371
7. Leszek Andrzej Wierzbicki, Posłowie Wielkiego Księstwa Litewskiego na zjazd warszawski i sejm pacyfikacyjny 1673 roku, w: Teka Kom. Hist. OL PAN, 2004, 1, s. 97.
8. Paweł Krakowiak, Dwa Sejmy w 1666 roku, Toruń 2010, s. 484.
9. Paweł Krakowiak, Dwa Sejmy w 1666 roku, Toruń 2010, s. 491.
10. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 46.
11. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 149.
12. Krystyn Matwijowski, Pierwsze sejmy z czasów Jana III Sobieskiego, Wrocław 1976, s. 247-248.
13. Miesięcznik Heraldyczny 1914 nr 5-6, s. 127.

Бібліографія

• Polski Słownik Biograficzny. Т. 3. Kraków: Polska Akademia Umiejętności – Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa. с. 48—49. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 83-04-03291-0