Це всього лиш кінець світу

Це всього лиш кінець світу
Juste la fin du monde
ЖанрДрама
РежисерКсав'є Долан
ПродюсерКсав'є Долан
Сільвен Корбелл
Ненсі Грант
Натанаель Карміц
СценаристКсав'є Долан
На основі«Це всього лиш кінець світу»
Жана-Люка Лагарса
У головних
ролях		Гаспар Ульєль
Наталі Бай
Маріон Котіяр
Леа Сейду
Венсан Кассель
ОператорАндре Тюрпен
КомпозиторГабрієль Яред[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і Dominique Dalcand Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяSons of Manual
MK2 Productions
Téléfilm Canada
Дистриб'юторАртхаус Трафік
Тривалість97 хвилин
Мовафранцузька
КраїнаКанада Канада
Франція Франція
Рік2016
Дата виходу19 травня 2016 (Канни)
16 вересня 2016 (Україна)
IMDbID 4645368
CMNS: Це всього лиш кінець світу у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Це всього лиш кінець світу» (фр. Juste la fin du monde) — канадсько-французький драматичний фільм, знятий Ксав'є Доланом за однойменною п'єсою Жана-Люка Лагарса[2]. У головних ролях — Гаспар Ульєль, Наталі Бай, Маріон Котіяр, Леа Сейду та Венсан Кассель[3]. Світова прем'єра стрічки відбулась 19 травня 2016 року на Каннському кінофестивалі, а в Україні — 16 вересня 2016 року. Фільм розповідає про невиліковно хворого письменника, який навідається додому, щоб оголосити про свою майбутню смерть родині.

Фільм був висунутий Канадою на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою[4].

У ролях

Виробництво

У квітні 2015 року Ксав'є Долан оголосив про те, що зніматиме новий фільм «Це всього лиш кінець світу» за участю Гаспара Ульєля, Наталі Бай, Маріон Котіяр, Леа Сейду та Венсана Касселя. Зйомки фільму почались 26 травня 2015 року в Монреалі[7][8].

Нагороди та номінації

Список нагород та номінацій
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Каннський кінофестиваль 22 травня 2016 «Золота пальмова гілка» «Це всього лиш кінець світу» Номінація
Гран-прі «Це всього лиш кінець світу» Перемога
Премія «Люм'єр» 30 січня 2017 Найкращий актор Гаспар Ульєль Номінація [9]
Найкраща музика до фільму Габріель Яред Номінація
Найкращий франкомовний фільм «Це всього лиш кінець світу» Номінація
Премія «Сезар» 24 лютого 2017 Найкраща режисерська робота Ксав'є Долан Перемога [10]
Найкращий актор Гаспар Ульєль Перемога
Найкращий актор другого плану Венсан Кассель Номінація
Найкраща акторка другого плану Наталі Бай Номінація
Найкращий монтаж Ксав'є Долан Номінація
Найкращий фільм іноземною мовою Ц«е всього лиш кінець світу» Номінація

Див. також

Примітки

  1. ↑ CineTV
  2. ↑ Dave McNary (28 квітня 2015). Marion Cotillard, Lea Seydoux Starring in ‘It’s Only the End of the World (англ.) . Variety. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 11 січня 2016.
  3. ↑ Ali Jaafar (12 травня 2015). Seville International Posts Strong Sales On Xavier Dolan’s ‘It’s Only The End Of The World’ – Cannes (англ.) . Deadline. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 11 січня 2016.
  4. ↑ Etan Vlessing (23 вересня 2016). Oscars: Canada Selects 'It's Only the End of the World' for Foreign-Language Category (англ.) . The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
  5. ↑ Le casting alléchant du prochain film de Xavier Dolan. Les Inrocks. 29 квітня 2015. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
  6. ↑ Gaspard Ulliel au coeur du prochain Dolan. La Presse. 30 квітня 2015. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
  7. ↑ Dolan se sent "comme une meilleure personne". La Presse. 25 травня 2015. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
  8. ↑ Xavier Dolan dévoile une photo du tournage de son film "Juste la fin du monde" sur Instagram. Le Huffington Post. 29 травня 2015. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
  9. ↑ Elsa Keslassy (16 грудня 2016). ‘Elle,’ ‘The Dancer,’ ‘Frantz,’ ‘Staying Vertical’ Vie for Lumiere Awards (англ.) . Variety. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 9 січня 2016.
  10. ↑ César 2017 : Isabelle Huppert, Gaspard Ulliel... le palmarès de la 42e cérémonie. RTL.fr (фр) . 25.02.2017. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 25.02.2017.

Посилання