Церква МарадониЦерква Марадони або Церква Руки Бога, Марадоніальна Церква (Iglesia Maradoniana — ісп.) — релігія, створена фанатами аргентинського футболіста Дієго Марадони, який вшановується нею, як найкращий футбольний гравець усіх часів. Церква була заснована 30 жовтня 1998 року в місті Росаріо (Аргентина) Алехандро Вероном та Ернану Амесом. В світі налічується більше 150 тисяч[1] послідовників Церкви [2].
Засновники руху не вважають організацію реальною церквою і наголошують на тому, що вона не претендує на звання єдиної в душі і серці людини. Сам Дієго Марадона не входив до членів Церкви, але підтримував контакти з її організаторами.
22 червня 1986 року на чвертьфіналі Чемпіонату світу у грі між збірними Англії та Аргентини Дієго Марадона на 51-й хвилині відкрив рахунок, забивши гол лівою рукою. Арбітр не зафіксував порушення правил, що спричинило великий резонанс серед футбольної аудиторії, адже у підсумку збірна Аргентини перемогла британців, згодом бельгійців і у фіналі німців, завоювавши титул Чемпіонів Світу.[4]. D10SОдне з імен Марадони: 10 (diez — ісп.), номер футболки Марадони та "Dios", що іспанською означає "бог".[5] ОбрядовістьСвята Церкви Марадони
ТрадиціїТаїнства супроводжуються молитвами за здоров'я бога та шумними піснями. Храм не має власного будинку — віруючі моляться в невеликих приміщеннях, або ж біля вуличних вівтарів. Церква не накладає на своїх прихильників ніяких зобов'язань, апелюючи до того, що кожен має вірити в Марадону настільки, наскільки йому дозволяє серце. Головний атрибут, який при собі має мати кожен наслідувач церкви — це чотки з 34-ма намистинами, саме стільки голів Марадона забив за збірну. Священнослужителі зобов'язані носити в лівій руці м'ячик з терновими шипами — символ страждань та щастя Дієго на футбольному полі.[6] Десять заповідей
МолитваДієго наш, іже єси на полях Хай святиться ліва твоя Та прийде магія твоя нашим очам Та будуть голи твої як на небі і на землі Радість даси ти нам сьогодні І прости тим журналістам яко же і ми прощаємо неаполітанську мафію І не введи нас у спокусу, але визволи нас від Жоао Авеланжа, Дієго.[8] Примітки
Посилання
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia