uk %D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0 %D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F %D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97 %D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96 (%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)

Благовіщенська церква
Благовіщенська церква
	Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
	50°27′55.7″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.465472° пн. ш. 30.51972° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Київ
Архітектор	Шедель Йоганн-Готфрід
Засновник	Рафаїл Забаровський
Початок будівництва	1732
Відбудовано	1990-і рр.
Стиль	бароко
Належність	ПЦУ
Адреса	вул. Григорія Сковороди, 2
Епонім	Благовіщення Пресвятої Богородиці
	Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ) — храм УПЦ, раніше студентська старої Києво-Могилянської академії, у якому проходили урочисті зібрання (конгрегації) та обрання на посади у Києво-Могилянській академії. Споруджена у 1740 році на зразок домової на другому поверсі Староакадемічного корпусу.^{[джерело?]}

Архітектура

Благовіщенська церква являє собою прямокутну залу у східному кінці академічного корпусу. Ззовні її позначено тільки банею, барабан якої влаштовано за російським принципом «восьмерик на четверику». Барокове оздоблення фасадів нічим не відрізняється від інших частин будівлі.

Історія

Першопочаткове розташування, міграції

Приділ Благовіщення існував уже в першій дерев'яній Богоявленській церкві Братського монастиря (на початку 17 ст.). Під час спорудження мурованого Богоявленського собору, між 1690—1695 роках, над трапезною монастиря надбудували другий поверх, куди й перенесли церкву Благовіщення. Там вона була до 1740 року^[1].

Воздвиження з боку Мазепиного корпусу

1730-х роках за проектом українського архітектора німецького походження Й. Г. Шеделя надбудовано другий поверх старого навчального будинку Києво-Могилянської академії зведено коштом гетьмана Івана Мазепи у 1704 році. Прибудова також передбачала й розміщення в ній Благовіщенської церкви. Освячена 1 листопада 1740 року митрополитом Рафаїлом Заборовським, який і замовив реконструкцію корпусу. Споруда сильно постраждала під час пожежі 1811 року. Тільки 1824 року її відбудував А.Меленський^[1].

Радянський період

Храм закрито разом з Духовною академією у 1918–1920 роках. Під час Другої світової війни снарядом зруйновано баню. Реставраційні роботи проведені 1950 і 1970 роках За радянської влади у Старому академічному корпусі була філія Центральної наукової бібліотеки^[2].

Відновлення церкви за часів незалежності

Після того, як будівлю було передано відновленій у 1992 році Києво-Могилянській академії, почалося відновлення Конгрегаційної церкви. Її було освячено у січні 1997 року, належить УПЦ-КП. Першим настоятелем став Юрій Мицик. Через кілька місяців він передав настоятельство ієромонахові Богдану (Пєтухову)^[3].

Галерея

Інтер'єр
Вид на церкву з вул. Сковороди
Вид на церкву з Контрактової площі

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Хижняк З. І. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці при Києво-Могилянській академії [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] / З. І. Хижняк. — Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004
↑ Сидорчук Т. М. Староакадемічний (Мазепин) корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія»: до історії відродження пам'ятки [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Жовківські читання 2013 : зб. ст. другої міжнар. наук. конф. «Музей в сучасному світі», [27-28 серп. 2013 р., м. Жовква Львів. обл. / упоряд. С. Каськун] ; Львів. галерея мистецтв. — Л. : РАСТР-7, 2013. — С. 61.
↑ Мицик Юрій Андрійович.Біографія. Сайт українського історика Юрія Мицика. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 3 квітня 2015. [Архівовано 2014-12-24 у Wayback Machine.]

Посилання

Відеозвіт про концерт хору церкви Благовіщення при Києво-Могилянській академії. Блог Лесі Шовкун та Дмитра Лиховія. 2011. Процитовано 3 квітня 2015.

[Хижняк-1] а ^б Хижняк З. І. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці при Києво-Могилянській академії [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] / З. І. Хижняк. — Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004

[2] Сидорчук Т. М. Староакадемічний (Мазепин) корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія»: до історії відродження пам'ятки [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Жовківські читання 2013 : зб. ст. другої міжнар. наук. конф. «Музей в сучасному світі», [27-28 серп. 2013 р., м. Жовква Львів. обл. / упоряд. С. Каськун] ; Львів. галерея мистецтв. — Л. : РАСТР-7, 2013. — С. 61.

[3] Мицик Юрій Андрійович.Біографія. Сайт українського історика Юрія Мицика. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 3 квітня 2015. [Архівовано 2014-12-24 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]