Центрифужна зброя

Центрифужна зброя - тип швидкострільної зброї, яка прискорює метальний снаряд, як кулемет, але працює за іншим принципом. Центрифужна зброя має диск, який швидко обертається щоб надати центрифужну силу кулі, замість використання порохових газів.[1]

Паровий центрифужний кулемет побудував Чарльз Дікінсон з Бостона, яку тестували під час громадянської війни в США. Ця зброя була популярною, але її розробку помилково приписують мільйонеру і винахіднику з Меріленду Росу Вінансу.[2] Інший центрифужний кулемет, з ручним колінвалом і стріляв мушкетними кулями, був розроблений Робертом МакКарті в той саме час. Незважаючи на тестові стрільби в присутності Авраама Лінкольна, кулемет МакКарті не було прийнято на озброєння. Проте, Дальгрен серйозно зацікавився прототипом МакКарті, він побудував паровий 12 фунтовий кулемет, який міг зробити 15 пострілів за 16 секунд і мав дальність стрільби в милю. Хоча він був дуже не точною. За істориком Роберта Брюса: "єдиною жертвою центрифужної зброї під час Громадянської війни, мабуть, був один з армійських мулів".[2]

Подібну зброю тестували навіть під час Першої світової війни в бюро стандартів США. В випробуваннях використали прототип адвоката Едварда Мура, який рекламували як безшумний кулемет.[3] Прототип мав потужний електромотор який обертав рифлений ротор. Випробування скасували через низьку точність зброї.[4] Мур отримав на свою розробку патент номер 1332992.[5] Інший патент на конструкцію за номером 1311492 було видано в липні 1919.[6] Інший центрифужний кулемет часів першої світової мав живлення від авіаційного двигуна. Цю розробку представив Е. Л. Райс. Нею зацікавилися Роберт Ендрюс Міллікан та Національна науково-дослідна рада; в результаті було дано висновок "без перспектив".[7]

В 2005 було представлено нову центрифужну зброю під назвою DREAD, яку розробив Чарльз Сент-Джордже. Її обговорювали в журналах New Scientist та Annals of Improbable Research. DREAD, було запатентовано в 2003,[8] стверджується, що швидкість метального снаряду, який вилітає з цієї зброї, дорівнює 300 м/с.[9]

В випуску "Руйнівників міфів" за 2007 рік Адам та Джеймі побудували репліку парового кулемета Вінанса і визнали його недієздатним.

Див. також

• Chain gun
• Fokker-Leimberger
• Кулемет Гатлінга
• Кулемет Горгаса
• Револьверна гармата

Примітки

1. https://patents.google.com/patent/US1472080A/en
2. Robert V. Bruce (1989). Lincoln and the Tools of War. University of Illinois Press. с. 138—141. ISBN 978-0-252-06090-8.
3. Centrifugal gun. Princeton Alumni Weekly. Princeton Alumni Weekly. xxi (5): 112. 1920. PRNC:32101081974733. Процитовано 5 липня 2013.
4. Julian S. Hatcher (1962). Hatcher's Notebook. Stackpole Books. с. 96. ISBN 978-0-8117-0795-4.
5. Patent US1332992 - AND SAUL SINGER - Google Patents. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 7 листопада 2018.
6. Patent US1311492 - PLANOURAPH CO - Google Patents. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 7 листопада 2018.
7. Rexmond C. Cochrane (1978). The National Academy of Sciences: The First Hundred Years, 1863-1963. National Academies. с. 231. NAP:11988.
8. Patent US6520169 - Weapon for centrifugal propulsion of projectiles - Google Patents. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 7 листопада 2018.
9. Centrifugal weapon could deliver stealth firepower [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.], New Scientist