Центра́льні міста́ (яп.中核市, чю:каку-ші) — статус міст Японії, який можуть отримати ті населені пункти, населення яких становить понад 200 000 мешканців.[1] Вони визначаються урядовою постановою на підставі 1 параграфа 22 розділу 252 статті «Закону Японії про місцеве самоврядування» і спільного рішення міської ради міста-кандидата та ради префектури.[2] Вимоги для отримання статусу з часом змінювалися: до 2014 року чисельність населення мала бути понад 300 000 осіб (в окремих випадках в категорію могли бути включені міста з населенням 200 000 — 300 000 мешканців),[1][3] а до 2006 року — також площа міста мала становити понад 100 км².[1] Після скасування категорії особливих міст 1 квітня 2015 року, будь-яке місто з населенням понад 200 000 осіб може подати запит на отримання статусу центрального.[2]
Центральним містам делегуються повноваження префектур у галузі дошкільної освіти, охорони здоров'я, фінансів, планування і розвитку міста, але їхній обсяг набагато менший, ніж той, яким володіють міста державного значення Японії.
Список центральних міст
На квітень 2021 року в Японії нараховується 62 населені пункти, що визначені як «центральні міста»:[4]
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(листопад 2019)
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(листопад 2019)
Міста, що відповідають критеріям, але ще не подали запит
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(листопад 2019)
