Целевич Юліан Андрійович
Юліа́н Андрі́йович Целе́вич (іноді Улян Целевич[2]; 23 березня 1843, Павелче — 24 грудня 1892, Львів) — український галицький педагог, історик, просвітницький діяч, культурно-громадський подвижник українського духовного відродження другої половини XIX століття. Голова НТШ. БіографіяНародився у селі Павелче на Станиславівщині (нині Павлівка, Івано-Франківський район) у сім'ї священника УГКЦ. Закінчив Львівську духовну семінарію, Львівський університет, де слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора Віденського університету Генріха Цайсберга. Протягом 1866—1868 рр. Ю. Целевич студіював у Відні, здобуввши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Егера, Сімонія та ін. Під час навчання у Відні Целевич спільно з Анатолем Вахнянином заснував у 1868 р. перше українське студентське товариство Січ.[3] По закінченні університету (1868) він учителював у німецькій гімназії у Львові, викладав у ц.-к. гімназії м. Станиславова (1871—1875), потім переїхав до Львова, де не тільки працював викладачем української академічної гімназії, а й осягав високі наукові ступені. У 1878 р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї смерті на шостих загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка його обрали головою. Помер 24 грудня 1892 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 53.[4] ДіяльністьЩе за життя вченого вийшов у світ упорядкований ним 1-й том, присвячений українському письменству, де були зібрані значні літературознавчої ваги матеріали: твори М. Грушевського «Громадський рух на Вкраїні-Руси в XII ст.». Т. Рильського «Студії над основами розкладу багатства. Часть I», О.Кониського «Дитинний вік Т. Г. Шевченка: крит.-біогр. нарис», О.Колесси «Українські народні пісні в поезіях Богд. Залєського: Літ.-крит. студія», О. Барвінського «Про заснованнє і теперішній розвиток товариства ім. Шевченка у Львові». Коли ж з'явився 2-й том: «Записки НТШ» (Львів, 1893), на ньому було зазначено: «Незабутній пам'яті Д-ра Уляна Целевича. Наукове Товариство імені Шевченка». Праці та дослідження
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia