Цара-де-Сус

Історія Румунії
Доісторичний час
Культура Кукутені-Трипілля
Культура Хаманджія
Бронзова доба у Румунії
Дакія
Гети
Римська Дакія
Виведення Римських військ з Дакії
Середньовіччя
Етногенез румунів
Переселення готів
Печенізький каганат
Перше Болгарське царство
Золота Орда
Угорське королівство
Князівство Волощина Утворення Молдови
Новий час у Румунії
Трансильванське князівство (1570—1711)
Трансильванське князівство (1711—1867)
Фанаріоти
Дунайські князівства
Органічний регламент
Молдавська революція (1848)
Волоська революція (1848)
Війна за незалежність Румунії
Румунське королівство
Румунська кампанія (1916—1917)
Унія Трансильванії і Румунії
Унія Бессарабії і Румунії
Велика Румунія
Бесарабсько-буковинський похід (1940)
Румунія в Другій світовій війні
Соціалістична Республіка Румунія
Радянська окупація Румунії
Студентський рух (1956)
Румунська революція (1989)
Сучасність
Питання возз'єднання
Румунія
Портал «Румунія» переглянути обговорити редагувати

Цара-де-Сус (також Верхня або Північна Молдова, рум. Ţara de Sus; в букв. перекладі: «верхня країна») — одна з трьох культурно-географічних частин Молдовського князівства. Займало його північну частину. Адміністративно-територіальний поділ

У свою чергу Верхня Молдова поділялася на 7 повітів (у слов. джерелах вони називалися держава; в молдовських — цинут) [1]:

• Хотинська земля (центр Хотин )
• Дорохойська земля (центр - Дорохой )
• Хирлевська земля (центр в Хирлеу ).
• Чернівецька земля (центр в Чернівцях )
• Сучавська земля з центром у місті Сучава (раніше це місто було столицею Молдовського князівства).
• Нямцька земля (центр в місті Нямц )
• Бакеуська земля (центр в місті Бакеу )
• Довгопільський вільний окіл(центр в Довгопіллі Кимпулунг-Молдовенеск)

В цілому у Верхній Молдавії переважало слов'янське населення (русини-українці), яке заселяло ці землі ще до утворення Молдовського князівства, та становило 100% його жителів, хоча в цілому по князівству його частка становила близько 50%. Молдавани переважали в менш густонаселених Нямцькому, Хирлевському і Бакеуському повітах. Число русинів-українців постійно зростало за рахунок православних біженців з більш північних земель, які захопила Польща . Сюди ж, втім, прибували і романомовні волохи з Угорщини.

Див.також

Молдавія протягом століть.

• Цара-де-Жос

Примітки

1. zo-1. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 1 грудня 2014.

Джерела

• Статі В.Історія Молдови. - Кишинів: Tipografia Central?, 2002. - С. - 480 с. - ISBN 9975-9504-1-8
• Жуковський А. Історія Буковини (частина перша) (1991)
• Istoria României în date. — Bucureşti, 1971.
• Gheorghe I. Brătianu Sfatul domnesc şi Adunarea Stărilor în Principatele Române. — Bucureşti, 1995.
• Vlad Georgescu, Istoria ideilor politice româneşti (1369-1878). — Munich, 1987.