Цаголов Василь

Василь Цаголов (1957) — український художник медіа-художник, перформер. Народився у місті Дигорі у Північній Осетії ( Росія). Представник Нової української хвилі. Живе та працює в Києві.

Біографія

У 1977—1980 рр. вчився у Північно-осетинській художній школі у Владикавказі. Навчався живопису у Державній академії мистецтв в Києві у 1980—1986 рр.

Вибрані персональні виставки

• 2011 — «У страху очі великі», PinchukArtCentre, Київ, Україна
• 2009 — «Кого боїться Хьорст?», галерея «Колекція», Київ, Україна
• 2007 — «Дорого та сердито», галерея «Цех», Київ, Україна
• 2006 — «Оптика помаранчевої революції», галерея Гельмана, Москва, Росія
• 2003 — «Українські X-files», галерея Гельмана, Москва, Росія

Вибрані групові виставки

• 2011 — «Незалежні. Українське мистецтво 1991—2011», Мистецький Арсенал, Київ, Україна
• 2009 — «Воля до безмірного: досвід метафізичних досягнень», Національний музей «Київська картинна галерея», Київ, Україна
• 2008 — «Самозахват», галерея «Цех», Київ, Україна; «Відлига», Chelsey Museum, Нью-Йорк, США
• 2007 — «Соц-арт», Maison Rouge, Париж, Франція

Відеоарт і перформанс

Василь Цаголов — один з піонерів українского видеоарту та перформансу. У 1994 він створив містично-кримінальний триллер «Молочні сосиски», в якому головну роль маньяка, який мріє володарювати над світом, грав відомий арт-критик Олег Сидор-Гібелинда.[1]

Створив декілька епатажних перформансін на початку 90-х, коли разом художники разом з критиком несли містом труну, прощаючись з ідеологією комунізму («Карла Маркса – Пер Лашез» (Київ, 1993)[2]

Цікаві факти

Картину Василя Цаголова з циклу "Офісна любов-2" купили за 53600 доларів на аукціоні Phillips de Pury & Company на початку червня 2009 року. Того ж року на Sotheby's картину "Зайчик" придбали за 41000 доларів.[3]

Примітки

1. А. Платонова. Флэшбек из 90-х: 10 ключевых работ украинского медиаискусства того времени. 22 марта 2018 [1] [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
2. Труну художники несли містом і по черзі лежали в ній // Країна, 2016, № 47, с. 10
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 27 серпня 2014. [Архівовано 2016-05-23 у Wayback Machine.]

Посилання

• Профіль В. Цаголова на сайті «Арсенале 2012» [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Біографія В. Цаголова на сайті 1576 [Архівовано 23 травня 2016 у Wayback Machine.]