|
Хуан Соріля де Сан Мартін
   Хуан Соріля де Сан Мартін (28 грудня 1855 — 3 листопада 1931) — католицький уругвайський епічний поет і політичний діяч. Його називають «національним поетом Уругваю».[7] Відомі поемиДві найвідоміші його поеми — «Tabare» (національна поема для уругвайців) та Легенда про Вітчизну (La leyenda patria). Сан Мартін є автором відомого іспанського вірша «Гімн до дерева» («Himno al Arbol»), який пізніше став піснею в декількох країнах Латинської Америки. ЖиттєписБатько всесвітньо відомого скульптора Хосе Луїса Соріля де Сан-Мартіна і відомої міжнародної актриси Чіна Сорілья. Як політичний діяч Хуан Соріля де Сан-Мартін працював депутатом Монтевідео з 1888 по 1891 і кілька разів обіймав посаду посла. Двічі овдовів і залишив по собі 13 дітей. Його онук Алехандро Зоррілла де Сан-Мартін мав бути видатним заступником, міністром та сенатором. Одна з кількох його онучок Консепсьйон Соріля стала найвідомішою актрисою Уругвая, донька China Zorrilla. Була ученицею Маргарити Сіргу і переїхала до Аргентини в 1971, де зробила визначну кар'єру в театрі, на телебаченні та в кіно, а також в Іспанії та інших країнах Південної Америки. Її найбільші успіхи в кіно: «Besos en la frente», «Esperando la carroza» («Очікування катафалка»), «Ельза та Фред» та «Розмови з матір'ю». Онука Хуана Соріля де Сан Мартіна — Гума Соріля була дизайнеркою театральних костюмів. ВідзнакиБудинок Хуана Соріля де Сан Мартіна у Монтевідео став музеєм. Хуан Соріль був представлений на купюрі в 20 000 песо (1989–1991)[8] а також на купюрі у 20 песо (з 1994).[9] Див. такожСписок літератури
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
