Хоминці (Роменський район)
Хоми́нці — село в Україні, в Сумській області, Роменському районі. Населення становить 531 особа. Входить до складу Андріяшівської сільської громади. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хоминцівська сільська рада. ГеографіяСело Хоминці розташовані на березі річки Локня, вище за течією на відстані 2.5 км розташоване село Дубина, нижче за течією на відстані 2.5 км — село Заруднівка (знято з обліку в 2007 році). До районного центру — міста Ромни (Ромен) 25 кілометрів. До кінця 40-х років ХХ ст. воно входило до складу Глинського району, ліквідованого у зв'язку з післявоєнною адміністративною реформою. Характерною особливістю Хоминець, як і більшості сіл колишнього Глинського району і самого Глинська, був поганий зв'язок між окремими селами, сполученими між собою лише польовими дорогами. Це зумовлювалось, особливостями місцевості цього району — села розташовувались переважно в ярах і долинах, оточених горбами і частково заболоченими, трудно проїзними низинами. По цій місцевості проходила лише одна шосейна дорога, що сполучала Ромни з містами південної Полтавщини. Хоминці розташовані в широкій долині якою протікає річка Локня, що тільки весною і в час осінніх дощів, іноді виходила з берегів, а в літню пору настільки висихала, що батьки не боялися відпускати своїх дітей купатися в ній і ловити рибу — карасів і бобрів. ІсторіяСело Хоминці в козацькі часи відносилось не до Слобожанщини, а до Глинської сотні Гадяцького полку Гетьманщини. В 60-х роках ХІХ ст., з ліквідацією кріпацтва, козаки, що зберегли свою приналежність до козацького стану, і ті, що стали кріпаками і тепер звільнялися, урівнювалися у своїх правах і об'єднувались в єдину громаду. В другій половині ХІХ ст. ця громада досягла певних успіхів у своєму економічному і культурному розвитку. Саме в цей час в селі були збудовані гарно оздоблена церква і церковно-приходська трикласна школа. При церкві діяв організований з місцевих селян хор, що не обмежувався тільки церковним співом. Правда, наслідком цих досягнень сільської громади було певне прискорення русифікації селян, чого і добивалася місцева влада, зокрема так звані земства, створювані за декретом центральної влади. Політика русифікації з часом зустрічала зростаючий опір селянства, особливо української сільської інтелігенції. Радянський періодПісля Жовтневого перевороту збудований прекрасний клуб із залом на 450 місць. У 1918 р. було відкрите поштове відділення. На час складання цього нарису жителями села виписувалося 870 примірників газет, 326 примірників журналів. Всього підпискою охоплено 400 дворів. В 1931 р. початкова школа була реорганізована в семирічну політехнічну школу, а в 1960 р. реорганізована у восьмирічну загальноосвітню політехнічну школу. В даний час всі діти охоплені навчанням. До 1929 р. тільки десята частина населення була письменна, а тому з 1 вересня 1929 р. почалася боротьба за повну ліквідацію неписьменності серед населення. В даний час немає в селі жодної неписьменної людини. До Жовтневого перевороту зовсім не було бібліотеки, тепер працює бібліотека, в якій налічується понад 6500 різних книг. З 1922 р. працює медпункт. З 1950 р. працює ветеринарний пункт. До 1917 р. торгівля в селі була в руках приватників. Після Жовтневого перевороту приватна торгівля була ліквідована і перейшла до рук сільського споживчого товариства. На території села з 1960 р. працював цегельний завод з випуском продукції 1.400.000 штук цегли на рік. У 1959 р. радіофіковано село. У 1960 р. електрифіковано село (не повністю). В колгоспі працювали дитячі ясла. Колгосп у селі був організований в 1930 р. під назвою «Трудова нива». В 1935 р. був поділений на три колгоспи:
Пізніше колгосп отримав назву «імені Ілліча» Залишила свій слід в людській пам'яті і Німецько-радянська війна, на фронтах якої боролися з ворогом 318 жителів села Хоминець, 61 з них за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями СРСР, 240 віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини. 05 лютого1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Волошнівську, Новогребельську, Хоминцівську та Ярошівську сільради Срібнянського району Чернігівської області — до складу Роменського району Сумської області[1]. Відомі люди
Демографія
Економіка
Соціальна сфера
Примітки
Посилання
|