|
Хмельниченки (пластовий курінь)
«Хмельниченки» — 27-й курінь імені гетьмана Богдана Хмельницького Уладу Старших Пластунів Пласту — національної скаутської організації України. Заснований у містечку Ляндек (Тироль, Австрія) у 1945 році з двох самостійних гуртків «Бурлаки» та «Залізний меч». Перша курінна рада відбулась 24 січня 1946 року, де було вибрано першим курінним старшопластуна Якова Шеґрина. Історія куреняЗасновник куреня Яків Щегрин Яків з'явився на світ 9 березня 1912 р. у с. Володимирці Жидачівського повіту, Західна Україна. Середню освіту почав набувати в Стрию, де в 1930 р. вступив до Пласту і склав пластову присягу. Заборона Пласту польською владою зумовила продовжування пластування таємно. З уваги на воєнну хуртовину опинився в Австрії, де в українській гімназії в Інсбруку закінчив середню освіту. Помер 24 липня 2007 р. Б. в Долині (Україна), там і похований.
Етап 1. Створення і розвиток в Австрії. 1945—1951 рр.Курінь «Хмельниченки» бере свій початок у 1945 році. Того року в містечку Ляндек, Тироль, Австрія, творяться два гуртки старших пластунів, перший гурток «Бурлаки» — десять членів, другий гурток «Залізний меч» – вісім членів. Дня 22 грудня 1945 р. на гуртковій раді «Бурлаків», гуртковий висунув пропозицію об'єднати обидва вищезгадані гуртки і створити з них старшопластунський курінь. Гуртковим «Бурлаків» був тоді ст. пл. Яків Щегрин, якого Курінна Рада зложена із членів двох гуртків, дня 24 січня 1946 р. вибрала курінним. Ст. пл. Яків Щегрин, як організатор куреня, був кілька разів вибраний курінним і залишався ним до 1955 р. Третя Курінна Рада, яка відбулася 1949 р., була останньою в Австрії, а четверта в 1951 р. була на терені нового поселення. Посвячення курінного прапоруПерший курінний прапор був посвячений 9 червня 1946 р. в Ляндеку в другому році існування табору UNRRA. Хресними батьками прапора стали кошова команда під проводом кошового пл. сен. Близнюка Івана та пластовий капелан пл. сен. о. Панасюк Осип.   Етап 2. Розвиток в США, створення осередку в Канаді. 1951 р. — дотеперНа тій четвертій курінній Раді в Бостоні, Масс, США вибрано курінну команду під проводом ст. пл. Володимира Бакальця.  Дня 30 листопада 1952 р. курінь був зареєстрований і одержав порядкове число 27. У 10-ліття існування куреня (1955 р.) відбулась ювілейна Курінна Рада в Монреалі, Канада. На тій п'ятій Курінній Раді обрано команду куреня під проводом ст. пл. Івана Шевчука. У період з 1955 до 1962 р. не було Курінних Рад. Члени куреня, які почали переходити вже до УПС, вирішили створити курінь молодих «Хмельниченків». Від 1958 р. курінь молодих «Хмельниченків» почав існувати, як старшопластунський курінь із реєстраційним числом 27. Курінь старших «Хмельниченків» існував, як перехідний від УСП до УПС і одержав порядкове число 23 в УПС. В початках творення обох куренів «Хмельниченків» в Америці дуже багато праці віддали пл. сен. Володимир Бакалець, пл. сен. Яків Щегрин та пл. сен. Михайло Звонок. У 1960—1970-х роках курінь поширив свою діяльність поза Бостон до Гартфорду, Нью-Гейвену, Бріджпорту, де створилися «стежі», а згодом до Пассейку, Нью-Йорку, Філадельфії, Балтимору і Вашингтону. Символічним головою обидвох куренів «Хмельниченків» (УСП і УПС) є «Батько-Хмель». «Батько» є зв'язковим і дбає про тісну співпрацю між сеніорами і старшими пластунами. Цей пост від 1970-х років очолював пл. сен. Михайло Звонок аж до його смерті в 1994 р. У ті роки нововідроджений курінь старших пластунів зріс до понад 80 членів, а 23-й курінь сеньйорату доходив до 30 членів. Ті члени активно уділялися у виховній дії новацтва та юнацтва по вищезгаданих станицях.  У 1960—1970-х роках члени куреня входили в провід оселі «Бобрівка», як і також організовували і провадили виховно-вишкільні табори на «Вовчій тропі» та «Новому Соколі» Комендантами таборів УПЮ були пл. сен. В. Бакалець, ст. пл. Б. Павлюк, ст. пл. М. Красій, ст. пл. Я. Станчак, ст. пл. В. Матвійчук, ст. пл. Б. Балко, ст. пл. М. Красій, ст. пл. Я. Станчак, ст. пл. В. Матвійчук, ст. пл. В. Петрів, а комендантами таборів УПН були пл. сен. Я. Щегрин, ст. пл. Б. Балко, ст. пл. Я. Герасимів, ст. пл. О. Кравс, ст. пл. З. Ушак, ст. пл. М. Аптюк, пл. сен. С. Петрів, ст. пл. А. Раковський. «Хмельниченки» тако почали організовувати спеціалізаційні табори. Перший водно-мандрівний табір «Чайка-1» відбувся в 1960 р. в «Альгонківн Парк» коло Торонто, Канада. Від того часу курінь постійно влаштовує водно-мандрівні табори не тільки в Канаді, а й у горах Адірондакс. ДіяльністьНа першій курінній раді після відновлення був прийнятий напрям роботи і розвитку куреня. Хмельниченки позиціонують себе, як спортивно орієнтований курінь, адже це важливий напрям розвитку людини. Підтвердження важливості цього є в словах при складанні присяги:
Серед членів куреня — більшість хлопців, які на аматорському рівні займаються різноманітними видами спорту і свій досвід передають через спеціалізовані вишколи. Більшість зовнішньої діяльності куреня при проведенні акцій, заходів організовується спільно з дівочим куренем УСП ч. 14 «Спартанки». Великим проектом є серія вишколів з маловідомих видів спорту «Спартанські Ігри». Починаючи з 2015 року щорічно відбуваються від трьох до п'яти вишколів з різних видів спорту, метою яких є дати поштовх до розвитку цих видів спорту в нашому місті через Пласт, як осередок новаторства. Головним спільним проектом є Крайовий спортивно-інтерактивний табір «Квест»[1]. З 2017 року щорічно в околиці с. Крушельниця Сколівського р-ну Львівської області проводиться табір для пластунів зі всієї України та діаспори. Метою табору є перевірка фізичних і командних якостей юнацтва. Кожен наступний табір стає масштабнішим і досконалішим. Впроваджуються новаторські методи екологічного таборування. Курінь активно долучається до організації масштабних проектів таких як святкування Дня пластової присяги, Свята весни (загальностаничного триденного табору), Спартакіад, вишколів для переходу до старшопластунства КВДЧ та іншого. Курінь активно веде свою діяльність не тільки у Львові, де сконцентрована більшість учасників, але й у Коломиї, Івано-Франківську та навіть було проведено вишкіл у Лондоні для пластової діаспори. Важливим елементом діяльності є соціальні проекти. Курінь долучається до допомоги в організації таборів для дітей учасників АТО, який організовують «Спартанки» та соціального проекту «Кошик дивізійнику». Структура куреняОскільки патроном куреня є гетьман Богдан Хмельницький і ми є нащадками козаків, то організація куреня має витоки з Козаччини. Світова організаціяКурінь активно діє в трьох краях- Україна, США та Канада. У кожному краї є своя організація, провід та діяльність. Крайова організаціяМеншим елементом є курінна стежа оскільки є багато осередків відповідно до регіону проживання. Курінна стежа — об'єднання представників куреня в розрізі областей (міст) України, які можуть мати свої окремі назви. Головним елементом організації куреня є Курінна Рада — найвищий керівний орган куреня. Рішення ради не оскаржуються та відразу вступають в дію. Існує зимова Курінна рада та Літня курінна рада. Участь у раді є обов'язковою для всіх членів куреня та кандидатів. Курінну рада приймає стежа, яка готова взяти на себе велике зобов'язання якісного проведення Курінної Ради та комфортного перебування усіх членів куреня. Курінний суд є ще одним елементом регулювання діяльності куреня. Курінний Суд — не є кара за якусь провину. Курінний Суд — це радше місце, де член може оборонити себе проти скарг, що були внесені проти нього. До Суду запрошує Курінна Команда, а сам Суд відбувається на засіданні Курінної Ради. Курінний провідКурінний провід вибирається виключно на Великій курінній раді більшістю голосів.
Обіймати курінні посади може учасник куреня на ступені Хмеля та Молодого Козака. Курінні ступені Для вступу в курінь перш за все потрібно написати заяву, що хочеш долучитись до товариства. Після цього курінь приймає рішення прийняти його в кандидати. Кандидат має бути дійсним членом Пласту та бути в віці більше 17 років і виконувати вимоги для кандидата. Прихильник — перший ступінь в курені, пластун отримує курінну хустину, курінний шеврон ступеня та «Дядька» — опікуна що допомагає освоїтись в курені та допомагає виконувати вимоги наступних ступенів. Джура-отримує курінну хустину з гербом куреня та шеврон Джури. Молодий Козак-отримує шеврон Молодого Козака та право голосу на Курінній Раді та курінних зборах, де вирішуються ключові питання куреня, може бути вибраний в курінний провід. Хмель-отримує шеврон Хмеля, має право стати «Дядьком», стає членом Ради повних Хмелів та вирішувати головні питання куреня. Для переведення на останній ступінь потрібно пройти «Ніч тривоги».
ТрадиціїКурінь старається максимально зберегти козацькі традиції. Вся символіка пов'язана з козацтвом. Батько-ХмельСимволічним головою обидвох куренів «Хмельниченків» (УСП і УПС) є «Батько-Хмель». «Батько» є зв'язковим і дбає про тісну співпрацю між сеніорами і старшими пластунами. Книга ХмеляКурінною книгою, де описані всі важливі засади є Книга Хмеля. Вона була опублікована завдяки курінному Осавулу Борису Павлюку 11 вересня 1965 року в Нортгамптоні, штат Массачусетс, США. У її створенні брали участь також ст.пл. Ярослав Гарасимів, ст.пл. Богдан Балко та інші члени куреня.
Саме в цій книзі описана ціль існування куреня:
Курінне вітанняКурінне вітання також таке, як у козаків: ПУГУ-ПУГУ! Умовне привітання у запорізьких козаків. Дотанцював [козак] аж до брами, Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу![2]. За звичкою Кривоніс гукнув: — Пугу, пугу! Але на козацьке привітання ніхто не відповів[3] ТовариствоВ курені плекаються засади братерства і тому всі члени куреня є другою сім'єю один одному. Важливу роль відіграє «Дядько» для кожного кандидата. Весь шлях від вступу в курінь до здобуття ступеня Повного Хмеля він веде його, навчає курінним традиціям і засадам братерства та допомагає в особистому розвитку. По здобутті останнього ступеня підопічний має зробити подарунок «Дядьку» та власноруч змайструвати козацьку булаву, як символ вдячності. Для здобуття ступеня Повного Хмеля останнім випробуванням для кожного є проходження «Ночі тривоги». Це випробування для козака, що він сильний тілом і духом і не відступить в складний час. Після успішного проходження він повністю приєднується до товариства. Символом незламності для Хмельниченків є козак Клем Обух. При вступі в курінь та переведенні на наступні ступені кандидатам розказують історію про козака, який до останнього подиху воював проти ворога. На честь нього є пісня:
На шляху до Хмеля кожен кандидат має зібрати собі козацький стрій, як символ козака. Офіційна частина курінної ради відбувається саме в козацькому строї. Курінний гімнКурінною піснею є стрілецький марш — «Чи то буря, чи то грім»[4] Слова до неї написав український поет Богдан Лепкий. Вперше вона була надрукована в Відні в 1915 р. у Віснику СВУ[5]. Далі пісня усно поширювалась серед бійців УСС і дійшла до УПА в 1920-1930- их роках. Існує багато версій пісні, оскільки вояки різних загонів її видозмінювали. До куреня «Хмельниченки» вона дійшла в такому варіанті:
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
