Хлорид заліза(III) (ферум(ІІІ) хлорид) — неорганічна сполука з формулою FeCl3. Сполука є сіллю слабкого гідроксиду заліза(III) і сильної хлоридної кислоти. Речовина сильно гігроскопічна і здатна утворювати кристалогідрати FeCl3·nH2O (де n = 4, 5, 6, 7, 12), з яких найпоширенішим є гексагідрат[джерело?]. У неполярних розчинниках, у рідкому та газоподібному станах хлорид існує у вигляді димеру Fe2Cl6.
Фізичні властивості
Розчиняється в SO2, AsCl3, PBr3, CS2. Проявляє властивості окисника. Сполука сильно гігроскопічна, для неї відомі кристалогідрати FeCl3·4Н2О, FeCl3·5Н2О, FeCl3·6Н2О, FeCl3·7Н2О, FeCl3·12Н2О. При збільшенні вмісту кристалізаційної води, колір кристалогідратів змінюється від червоного до лимонно-жовтого та знижується їхня температура плавлення.
Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25 °C дорівнює 433,05 См·см²/моль. Сіль (як утворена слабкою основою і сильною кислотою) має кислу реакцію, у водному розчині сильно гідролізована (продуктами є основні хлориди та гідроксокомплекси).
Отримання
Хлорид заліза(III) отримують взаємодією хлору із залізом або його дією на Fe2O3 з вугіллям (за підвищених температур хлорид існує у формі димеру):
Сполука також утворюється при пропусканні хлору крізь розплав FeCl2 або його дії на пірит:
Також FeCl3 можна синтезувати дією агентів хлорування на оксид заліза(III):
Хімічні властивості
Хлорид заліза(III) гідролізується у водному розчині з утворенням гідроксиду заліза(III):
При сильному нагріванні сполука розкладається до хлориду FeCl2, а також окиснюється:
FeCl3 взаємодіє з кислотами, а також реагує із лугами з утворенням гідратів оксиду (або спрощено гідроксиду Fe(OH)3):
Хлорид заліза(III) є окисником по відношенню до багатьох галогенідів та сполук сірки:
FeCl3 взаємодіє з тіоціанатами з утворенням комплексу із характерним «кривавим» забарвленням — ця реакція є якісною у виявленні тіоціанатів:
Хлорид заліза(III) (рідко) використовується для якісного визначання танінів в чаї, фруктах, рослинах.
При взаємодії хлориду заліза (III) і танінів в осаді буде зелено-чорний органічний барвник. Цю якісну реакцію відкрив і вивчав хімік Роберт Бойль.
Токсичність
Хлорид заліза(III) проявляє токсичні властивості, є висококорозійним та кислотним агентом.
Реми Г. Курс неорганической химии / Под ред. А. В. Новоселовой. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с.(рос.)
Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с.(рос.)
Справочник химика / Никольский Б. П., 1971, 1168 с.(рос.)
Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, 1890—1907. (рос.)
Железа хлориды // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1990. — Т. 2 : Даффа реакция — Меди сульфат. — Стб. 267. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-035-5.(рос.)