Хломов Михайло Дмитрович
Михайло Дмитрович Хломов (17 серпня 1905, місто Москва, тепер Російська Федерація — 8 листопада 1945, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, керуючий справами Ради народних комісарів СРСР. ЖиттєписНародився в родині службовця. У травні 1919 — лютому 1922 року — кур'єр, агент, інспектор Московського центрального відділу робітничого постачання. У лютому 1922 — березні 1923 року — продавець Моссільпрому. У березні 1923 — березні 1926 року — комірник, приймальник відділу технічного контролю Московського заводу «Манометр». У березні 1926 — червні 1929 року — керуючий справами Московського державного арматурного тресту «Армотрест». Член ВКП(б) з вересня 1927 року. З червня 1929 до червня 1930 року — токар, у червні 1930 — серпні 1931 року — начальник планово-розподільчого відділу, в серпні 1931 — лютому 1932 року — заступник директора Московського заводу «Манометр». У лютому 1932 — травні 1933 року — директор Державного механічного заводу № 4 тресту «Росгоспметиз» у Москві. У травні 1933 — вересні 1935 року — директор Московського заводу лічильно-аналітичних машин. У вересні 1935—1938 роках — студент машинобудівного факультету Московської Промислової академії, закінчив лише 2,5 курси. У лютому — липні 1938 року — начальник відділу постачання обладнанням, у липні — грудні 1938 року — заступник секретаря, в грудні 1938 — червні 1939 року — секретар Економічної ради СРСР. 10 червня 1939 — 14 листопада 1940 року — керуючий справами Ради народних комісарів СРСР. У листопаді 1940 — квітні 1944 року — заступник керуючого справами Ради народних комісарів СРСР — начальник Господарського управління Ради народних комісарів СРСР. У квітні — серпні 1944 року — начальник Головхіммашу Народного комісаріату мінометного озброєння СРСР; у серпні 1944 — листопаді 1945 року — начальник Головного управління сільськогосподарського машинобудування Народного комісаріату мінометного озброєння СРСР. Помер 8 (за іншими даними — 9) листопада 1945 року в Москві. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі. Нагороди
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia