Хасанов Сафа Хузянович

Хасанов Сафа Хузянович
Народження	16 червня 1916(1916-06-16)  Уметбаєво, Сарайсінська сільська рада, Стерлібашевський район
Смерть	26 вересня 1973(1973-09-26) (57 років)  Стерлібашевський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання	Єлімбетово
Країна	СРСР
Партія	КПРС
Звання	старший лейтенант
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Сафа Хузянович Хасанов (26 червня 1916, с. Уметбаєво — 24 вересня 1973) — командир мінометного взводу 58-го гвардійського кавалерійського полку 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії, сформованої в грудні 1941 року в місті Уфі, як 112-а Башкирська кавалерійська дивізія 7-го гвардійського кавалерійського корпусу 61-ї армії Центрального фронту, гвардії старший лейтенант, Герой Радянського Союзу.

Біографія

Сафа Хузянович Хасанов народився 16 червня 1916 року[1] в селі Уметбаєво Стерлібашевського району Башкортостану в сім'ї селянина. Закінчив 7 класів школи. Башкир. Член КПРС. Працював бригадиром, рахівником, головою колгоспу. Закінчив Стерлітамацьку радпартшколу.

У Червоній Армії з 1938-1940 роках і з грудня 1941 року, на фронті з травня 1942 року. У 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів.

Командир мінометного взводу гвардії молодший лейтенант С.Х. Хасанов відзначився в боях за визволення Брагінського району Гомельської області.

З 1946 року старший лейтенант Хасанов С.Х. — в запасі, до 1969 року працював головою колгоспу, сільради в Стерлібашевському районі.

Помер 26 вересня 1973 року. Похований у селі Єлімбетово Стерлібашевського району.

Подвиг

27 вересня 1943 року взвод в числі перших форсував Дніпро, на захопленому плацдармі придушив три вогневі точки противника, забезпечивши форсування річки ескадрону. В бою за село Нивки взвод, оточений ворогами, півтори години відбивав контратаки противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність гвардії молодшому лейтенанту Хасанову Сафі Хузямовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[2].

Пам'ять

У селі Єлімбетово Стерлібашевського району встановлено бюст і меморіальна дошка. Ім'я Героя носить вулиця в селі Стерлібашево. У 1975 році на батьківщині Героя — у селі Уметбаєво Стерлібашевського району Башкирії урочисто відкрито пам'ятник славному землякові. Ім'я С.Х. Хасанова викарбувано золотими літерами на меморіальних дошках разом з іменами всіх 78 Героїв Радянського Союзу 112-ї Башкирської кавалерійської дивізії, встановлених у Національному музеї Республіки Башкортостан і в Музеї 112-ї Башкирської кавалерійської дивізії.

Нагороди

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (15.01.1944);
• орден Леніна (15.01.1944);
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (31.03.1945);
• орден Червоної Зірки (27.09.1943);
• медалі.

Література

• Ахмадиев Т. Х. Башкирская гвардейская кавалерийская. — Уфа, 1999.
• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
• Подвиги их бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
• Слава башкирских конников. — Уфа: Китап, 2005.
• Славные сыны Башкирии. Книга 1. — Уфа, 1965.
• Несокрушимые. — Уфа, 1985. / стр. 174— 204.
• Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 7. Ф-Я. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2011. — 624 с.

Посилання

• Каримова И. Г. Хасанов, Сафа Хузянович // Башкирская энциклопедия / гл.ред. М.А.Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2019. — ISBN 978-5-88185-306-8.
• Республиканский музей Боевой Славы: Хасанов Сафа Хузянович.
• az-libr.ru [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.].

Примітки

1. Хасанов Сафа Хузянович (рос.). // Сайт «Герои страны».
2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.