Харківський велосипедний завод

ХВЗ
Харківський велосипедний завод
ХВЗ
ТипПрАТ
Правова формазакрите акціонерне товариство
ГалузьМашинобудування
СпеціалізаціяВелосипеди, супутні товари для побуту і відпочинку
Попередник(и)Alexander Leutner & Co.
Засновано13 листопада 1923; 101 рік тому (1923-11-13)
Штаб-квартираУкраїна Україна, Харків, пр. Героїв Харкова, 118.
Територія діяльностіInternational
Продукціявелосипеди, дитяча коляски, інвалідні візки
Власний капітал21 555 140 грн
Власник(и)ПВПФ «ЮСІ»
Код ЄДРПОУ00232779
usi.ua/velo
CMNS: Харківський велосипедний завод у Вікісховищі

ПрАТ «Харківський велосипедний завод» («ХВЗ», раніше Харківський велосипедний завод імені Г. І. Петровського) — завод з виробництва велосипедів у м. Харкові[1].

Був заснований 13 листопада 1923 року в Українській РСР, став основним центром в СРСР по конструюванню та виробництву велосипедів.

З 6 вересня 1993 року ПрАТ «Харківський велосипедний завод»[2]. З 1999 року ЗАТ «Харківський велосипедний завод».

Господарський суд Харківської області 25 листопада 2024 року визнав банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру ПрАТ "Харківський велосипедний завод"[3].

Історія (за роками)

1915—1922

У 1915 році промисловець та інженер Олександр Лейтнер евакуював свою велосипедну фабрику Alexander Leutner & Co.[en] з Риги до Харкова у зв'язку з розширенням фронту бойових дій Першої світової війни у Європі[4]. У Харкові евакуйований велосипедний завод Лейтнера розмістили на території заводу «Серп і Молот»[5].

Після жовтневого більшовицького перевороту 1917 року більшовики націоналізували фабрику, через що родина Лейтнерів змушена була повернутися назад у Ригу. Завод продовжував випускати велосипеди, проте невеликими партіями, зокрема складні велосипеди для потреб «самокатних» військ Червоної армії[4][5].

1923—1940

У 1923 році на її базі потужностей фабрики Лейтнера було засновано «Перший державний велозавод імені Г. І. Петровського»[1][6]. Того ж року у Ризі помер Олександр Лейтнер.

13 березня 1924 року на заводі було зібрано перший велосипед. Це була модель велосипеда, який вироблявся фабрикою Лейтнера до 1917 року. Впродовж року було випущено понад 1000 велосипедів[5][7].

У 1926 році було на заводі налагоджено виробництво чоловічого дорожнього велосипеда «Україна»[5][7].

За період 1925—1927 років було випущено понад 12000 велосипедів[5]. До 1941 року, на заводі було виготовлено 1 млн велосипедів[6].

1941—1945

Під час Другої світової війни устаткування заводу було евакуйовано у м. Бухара (Узбекистан)[8], де до 1945 року вироблялась військова продукція[6].

1946—1960

Після війни в Харкові було відновлено роботу заводу. Виробнича база підприємства була поповнена обладнанням та верстатами велосипедних заводів, вивезених з Німеччини як військові репарації. Першою масовою продукцією нового підприємства в 1940-1950-х роках були велосипеди В-14, В-17, жіночі моделі В-22, спортивно-шосейні В-31 та В-53, створені за німецькими зразками.

На початку 1950–х років, в ЦКТБ велобудування Харківського велозаводу, було розроблено та почато виробництво типової моделі чоловічого дорожнього велосипеда В-110 «Прогрес». Згодом цю модель випускали майже всі велозаводи СРСР[6].

В середині 1950–х років, конструкторами велозаводу, був розроблений велосипедний двигун ХВЗ Д–4, та після випробовувань, було також випущено невелику серію цих моторів[6]. Подальше масове виробництво велось на Ленінградському заводі «Красний Октябрь» З 1958 по 1961 роки на Харківському велозаводі виробляли мотовелосипед В–901, оснащений двигуном Д-4[9].

1961—1990

В 1961 році на ХВЗ почали виробництво моделі, яка отримала назву В-120 «Україна». Велосипед В-120 «Україна» відрізнявся від моделі В–110, більш досконалою геометрією рами, покращеною конструкцією передньої вилки, посиленими ободами коліс, що дозволяло використовувати велосипед для експлуатації з підвищеною вантажністю на будь-яких дорогах з різним покриттям.

Велосипед В-120 «Україна» та його подальші модифікації були наймасовішими велосипедами в СРСР.

Наприкінці 1960-х завод виготовив колеса для першого у світі планетохода — «Луноход-1»[10].

У середині 1970-х років Харківський велосипедний завод випускав до 800 тис. дорожніх, туристичних, жіночих, спортивних, підліткових, дитячих велосипедів на рік[11]. Харківський завод був єдиним в СРСР підприємством, що випускало висококласні легкі дорожні та спортивні велосипеди.

З початку вісімдесятих років на заводі виготовлялося 52 моделі велосипедів різних класів, в 1983 році був випущений 23-х мільйонний велосипед.

1991—2000

З початку дев'яностих років економічний і фінансовий стан заводу різко погіршився, зменшилися обсяги виробництва продукції.

У 1993 році завод було приватизовано і та перетворено у приватне акціонерне товариство[2].

У 1999 році акціонером «Харківського велосипедного заводу» стала фірма ПВПФ (Приватна виробничо-промислова фірма) «ЮСІ», та отримала ексклюзивне право на продаж всього асортименту продукції, який виробляється цим підприємством[12].

2001—2021

Починаючи з 2001 року, завод почав нарощувати обсяги виробництва, істотно розширювати асортимент виробів та відновлювати втрачені раніше позиції на ринку велопродукції.

Загальна виробнича потужність ЗАТ «Харківський велосипедний завод» дозволяла випускати до 800 тис. велосипедів на рік. Випускалося 16 моделей велосипедів. Було налагоджено виробництво спортивно-шосейних велосипедів і комплектуючих до них, а також супутніх товарів для побуту і відпочинку[13].

23 листопада 2009 року Фонд державного майна України у відповідь на звернення мешканців гуртожитку заводу (вул. Георгія Тарасенкам, 49, м. Харків) щодо статусу власності повідомив що гуртожиток вилучено з власності заводу незаконно і проводиться оскарження даного рішення у судовому порядку[14].

Станом на 2016 рік, складання велосипедів здебільшого із імпортних компонентів, є також власне виготовлення деталей. ХВЗ пропонує покупцям класичні дорожні велосипеди «Україна»[15] та «Україна LUX»,[16] багатошвидкісні моделі «Турист» та «Едельвейс», спортивний велосипед «Старт-Шосе», серію сучасних багатошвидкісних MTB-велосипедів з алюмінієвою рамою для їзди по місту та бездоріжжю, також дитячі та підліткові моделі[17].

З 5 січня 2017 року Харківська обласна державна адміністрація планувала впродовж року провести перевірку стану захисних споруд на розташованих у Харкові та Харківській області, зокрема і на території Харківського велосипедного заводу[18]. У лютому-березні того ж року на території заводу відбулося кілька пожеж[19][20][21][22].

У 2018 році більшість будівель заводу було продано у приватну власність забудовникам та під офісні і торговельні приміщення іншим власникам[23].

Станом на 2020 рік завод практично повністю розібраний[24][25][26], на його землях будується комплекс бюджетних новобудов.

У період з грудня 2020 року по січень 2021 року на запит Міністерства інфраструктури України було проведено дослідження «щодо перешкод та рішень для розвитку велосипедного транспорту в Україні» в рамках проєкту EU4Climate, що реалізується ПРООН за фінансової підтримки ЄС. В опублікованому підсумковому документі «Аналітичний звіт за результатами опитування щодо перешкод та рішень у розвитку велосипедного транспорту» пропонувалося «провести дослідження діяльності та перспектив розвитку Харківського велосипедного заводу і стратегічно спланувати його розвиток на наступні роки. Скасувати ввізне мито та ПДВ на ввезення комплектуючих для виробництва велосипедів та засобів мікромобільності — з метою заохотити українське виробництво»[27].

У квітні 2021 року на заводі залишався працювати лише один цех у якому виготовлялись нові велосипеди ХВЗ методом складання зі стальних велосипедних рам, рульових вилок й алюмінієвих ободів колес власного виробництва та з використанням решти необхідних велодеталей виробництва Shimano та інших виробників, переважно з Китаю. Більшість виготовлених велосипедів експортувалася у Німеччинну. Того ж року планувалося перевести залишки потужностей заводу у нові цехи у Безлюдівці, що у передмісті Харкова, і продовжувати виробництво, в той час як на історичній території заводу вже активно проводилася житлова та офісна забудова і більшість старих заводських будівель було розібрано[28].

2022—2023

На території заводу завершено побудову ЖК «Парковий квартал»[29][30].

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що розпочалося в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року, завод продовжував працювати щонайменше місяць[31].

До речі, ХВЗ працювало перший місяць, поки ось це йшла окупація, типу Харків, ось ця вся історія. Перший місяць завод працював. Я не знаю, що вони там зараз роблять і чи він є цілий. Але перший місяць він працював, - для мене це було дивовижно.
— Анастасія Макаренко, виконавча директорка ГО «U-Cycle», 23 травня 2022 [Інтерв’ю], https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/e9a895d7-6dcd-4379-be86-709c895f2930/content

У жовтні 2023 року кілька приватних колекціонерів та музеїв опублікували відеоогляди колекцій велосипедів ХВЗ та планували провести виставки присвячені 100-річчю зі дня заснування Харківського велосипедного заводу.

Банкрутство

25 листопада 2024 року за рішенням Господарського суду Харківської області ПрАТ «Харківський велосипедний завод» (код ЄДРПОУ 00232779) визнано банкрутом та стосовно нього відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 (шість) місяців. З матеріалів Постанови Господарського суду Харківської області від 25 листопада 2024 року у справі № 922/632/24 за заявою фізичної особи-підприємця Хоменко Олени Олександрівни про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом ПрАТ «Харківський велосипедний завод», стало відомо, що підприємство заборгувало їй майже 800 000 грн. При цьому, за інформацією ЗМІ, загальна сума боргу легендарного заводу перед усіма кредиторами становить 41,8 млн грн[32][33].

Велосипеди

Чоловічий дорожній велосипед В-134 «Україна» у повній комплектації, модель 1969 року

Дитячі велосипеди

  • Tiger 55

Підліткові велосипеди

  • В-33
  • В-73
  • Juniour (моделі 09, 56, 57)
  • Teenager (моделі 01-1/01-1CZ, 07, 47/7 Teenager (моделі 01-1/01-1CZ, 07, 47/47 SH, 47 BA/47 BA SH)
  • Savkos (моделі 01-2/01-2CZ, 44 SH, 45 SH)

Дорожні велосипеди

Гірські велосипеди та велосипеди для велотуризму

Складні велосипеди

  • ХВЗ Сіті-Байк 2012 (моделі C 9010, C 9030)

Трекові велосипеди

  • В-65

Шосейні велосипеди

Вантажні велосипеди та рикші

  • Рикша 21 (пасажирська)
  • Рикша 22 (вантажна)

Мотовелосипеди

Велосипедні двигуни

ЦКТБ велобудування

Центральне конструкторське бюро велобудування знаходилося на території заводу ХВЗ, проте структурно не входило складу заводу. Одними з основних завдань ЦКТБ велобудування були розробка і виготовлення несерійних та малосерійних велосипедів для спортсменів, які брали участь у міжнародних змаганнях з велоспорту. У конструкції велосипедів часто застосовували деталі імпортного виробництва, зокрема системи перемикання передач італійської компанії Compagnolo, труби для рам італійського та японського виробництва, та інше. Також виготовлялися різні експериментальні та спеціальні велосипеди у співпраці з іншими мото- та велозаводами СРСР.

Реджинальд Воронцов з власним шосейним велосипедом «Vorontsov», Харків, квітень 2012 року.

З 1978 року, головним конструктором ЦКТБ велобудування був Реджинальд Іванович Воронцов[ru], який раніше того ж року був призначений заступником головного інженера ХВЗ. Воронцов брав участь у модернізації велосипеда «Москва-80», створенні велосипедів «Тахіон» та «Воронцов»[34]. До розробки та створення рами велосипеда «Воронцов», що виготовлялася з металевих труб[35], було залучено Інститут Патона та наукового співробітника інститут Ігора Володимировича Зволінського[36], який брав участь у розробці й інших велосипедів виробництва ЦКТБ велобудування. Також ЦКТБ велобудування залучало до виготовлення рам та елементів велосипедів й інші установи та підприємства, такі як Київський механічний завод імені Артема та Чернігівське Хімволокно.

Тандемні велосипеди

Трекові велосипеди

  • «Електрон» (В-66)
  • «Спринт» (В-67)
  • В-94СП

Шосейні велосипеди

  • «Москва-80» — серія велосипедів, виготовлених у 1978—1980 роках.
  • «Тахіон» — серія з близько 650 велосипедів, виготовлених у 1985—1996 роках; модернізації на основі «Москва-80».
  • «Воронцов» — випускався обмеженою серією.
  • «Чемпіон» (В-55)
  • «Чемпіон-шосе» (В-552)
  • Велосипеди для циркових ведмедів, виготовлені у 1970-х роках.

Мотовелосипеди

  • В-902
  • В-909

Велопричіпи та причіпні коляски

  • В-93 (бокова пасажирська коляска, для перевозки дітей)
  • В-924 (вантажний велопричіп)

У масовій культурі та мистецтві

Велосипеди ХВЗ були наймасовішими велосипедами СРСР та в Україні, а в українських селах найпоширенішими були велосипеди моделі «Україна»[37]. Через це велосипеди ХВЗ, зокрема велосипеди масових моделей «Турист» та «Україна», мали значний вплив на радянську й українську культуру та мистецтво XIX—XX століть.

У кіно

Чому «Україна»? (2020)

23 серпня 2020 року телеканал UA: Культура представив в ефірному мовленні та на власному YouTube-каналі 26-хвилинний документальний фільм власного виробництва «Чому „Україна“?»[25][26], у якому показано історії життя українців та їхніх велосипедів «Україна»[24].

Напередодні Дня Незалежності UA: Культура презентує свій новий фільм "Чому "Україна"?"
Стрічка розповідає три особисті історії про знаменитий велосипед. Герої фільму: київський культурний менеджер, харківський інженер і працівник комунальної служби з Карпат. Це дуже різні люди, але всіх їх об'єднує те, що вони їздять на велосипеді "Україна".

У фільмі використовується відеохроніка заводу ХВЗ різних років, а також в одному з епізодів фільму один з головних героїв відвідує територію заводу щоб побачити його сучасний стан[24][25][26].

У спорті

Масове виготовлення велосипедів для спорту і туризму, зокрема велосипедів «Турист» та інших велосипедів ХВЗ, які стали доступні широкому загалу, призвело до появи великої кількості клубів велоспорту та велотуризму, які створювалися у СРСР як любительські у багатьох містах, так і професійні при спортивних школах та відділеннях ДТСААФ[38].

В Україні після проголошення незалежності велоспортивні клуби існують при відділеннях ТСОУ та спортивних школах, а також у вигляді добровільних громадських організацій та неформальних об'єднань велолюбителів[38].

Музеї та приватні колекції

Велосипеди ХВЗ, через свою масовість та через те що поставлялися на експорт поза межі України та СРСР, зберігаються у музеях техніки, краєзнавчих музеях та приватних колекціях у багатьох країнах.

В Україні

  • Музей Харківського заводу велосипедів (Харків) — музей велотехніки на території заводу-виробника. У колекції музею знаходяться як велосипеди власного виробництва, так і велосипеди вироблені в інших країнах, зокрема велосипеди виробництва Peugeot, Мінського мотоциклетно-велосипедного заводу, репліки велосипедів XIX століття та колесо космічного апарату «Луноход-1»[39].
  • Музей «Машини Часу» (Дніпро) — приватний музей авто-, мото- та велотехніки, заснований колекціонером та реставратором Михайлом Прудніковим. У жовтні 2023 року музей оголосив про відкриття виставки «ХВЗ — За Генерацію» до 100-річчя Харківського велосипедного заводу, запланованої на 9 листопада[40][41][42][43]:
    Виставка у музеї «Машини Часу» розповість про моделі Харківського велосипедного заводу, напередодні його 100-річчя. У музеї будуть представлені активні велосипеди для різних вікових категорій, які здатні генерувати енергію. Вам буде надана можливість її використати.
    — Музей «Машини Часу», https://gorod.dp.ua/news/222527
  • Музей «Мото Світ» (Кам'янське, Дніпропетровська область) — приватний музей мото- та велотехніки, заснований колекціонером та реставратором Олександром Фроловим.
  • Музей «Ретро Гараж» (Львів) — приватний музей авто-, мото- та велотехніки, заснований колекціонером та реставратором Любомиром Полюгою. У колекції велика кількість велосипедів ХВЗ, зокрема велосипедів виготовлених за спецзамовленням та рідкісних моделей, у тому числі моделей зі заводським браком[44][45][46].
  • Музей «Веломузей» (Полтава) — приватний музей велотехніки, заснований колекціонерами та реставраторами Наталією та Артемом Калюжними. Експозиція музею нараховує близько 100 велосипедів, частина з яких знаходиться у Музеї весілля (Великі Будища, Полтавський район)[47][48][49][50][51][52].
  • Музей «Ластівчине гніздо» («Майстерня Дивних Речей», Бровари[уточнити]) — приватний музей велотехніки.
  • Ігор Майстренко (Київ) — колекціонер та реставратор велотехніки, історик велосправи. У колекції велика кількість шосейних велосипедів.
  • Віктор Ходєєв (Нова Одеса, Миколаївська область) — колекціонер та реставратор велотехніки, дослідник історії розвитку техніки, Користувач:Modekolas у Вікіпедії[53][54]

У Великобританії

  • «AC Heritage» (Вейбридж) — великобританська антикварна компанія та реставратор автомобілів, підрозділ групи компаній «Brookland Motors Company Group»[55]. У колекції є велосипед В-14, відреставрований українським реставратором Віктором Ходєєвим.

У Казахстані

  • Веломузей (Алмати).

У Литві

  • Музей велосипедів (Шяуляй) — єдиний музей у Латвії присвячений історії велосипедів. У колекції є велосипеди з різних країн, у тому числі й велосипеди ХВЗ.

У Росії

  • Веломузей Андрєя Мятієва (Москва) — приватний музей велотехніки[56].
  • Веломузей (Татарстан).

Цікаві факти

  • У 2003 році частину конструкторської документації ЗАТ «Харківський велосипедний завод» за період 1947—1976 років, а саме 2374 креслення (на 119 одиниць продукції) та 2 книги[57], було передано на зберігання у Центральний державний науково-технічний архів України. 24 травня 2013 року було архівом було оприлюднено добірку архівних документів присвячених історії велосипедів, зокрема фото та креслень велосипедів В-14, В-22, В-32, В-41, В-53, В-55, В-65, В-73, В-83, В-93, В-94, В-95, В-130, В-301 СБ, В-551, велосипеда з двигуном Д-4, а також фото процесу випробувань велосипедів В-55 та причіпної коляски[7]. У 2023 році ЦДНТА України провів онлайн-виставку присвячену 100-річчю ХВЗ, оприлюднивши наново відскановані у високій якості креслення велосипедів В-14, В-22, В-32, В-41, В-53, В-94, В-95, В-130, В-301 СБ, В-130, В-134, В-551, В-552 а також сумки для інструментів, руля, переднього і заднього коліс, велосипедної фари, педалі, велолічильника-одометра СЧ1 (28"), корпусу маслянки (з фірмовою емблемою) та кількох декалькоманій[58].
  • ХВЗ виробляв несерійні моделі спортивних (шосейних та трекових) і туристичних велосипедів, у тому числі модифікації на основі існуючих серійних моделей, за спеціальним замовленням для спортсменів велоспорту та на замовлення окремих покупців. Велосипеди за спецзамовленням мали покращені експлуатаційні характеристики, могли виготовлятися зі спеціальних сплавів різних металів а також могли оснащуватися деталями та елементами, що відрізнялися або були відсутні у комплектаціях серійних моделей. Такі велосипеди конструювалися ЦКТБ велобудування, яке працювало на території заводу[59][60].
  • ХВЗ, окрім велосипедів, також виготовляв сани для дітей і зимової риболовлі[61], складні стільці та ручні візки («кравчучки»).
  • У 1986 році фінський мандрівник та велотурист Тімо Ноко (Timo Noko[62][63][64]) здійснив велоподорож з Монреаля (Канада) до Лос-Анджелеса (США), перетнувши всю Північну Америку від Східного узбережжя США до Західного узбережжя США, за 50 днів на шосейному велосипеді виробництва ХВЗ, придбаному у Фінляндії за 20 доларів[65][66][67]. У 2009 році 8-хвилинний відеоролик знятий під час подорожі[66], а у 2018 році також опублікував усі відеоматеріали тривалістю 3 години, що були зняті під час подорожі на одну з перших портативних аналогових відеокамер Sony Video8[en] з 8-мм відеоплівкою[67]. У 1987 році він здійснив велоподорож на велосипеді ХВЗ Аляскинським шосе та природою штату Аляска, і через 30 років, у 2017 році також опублікував 2-годинний відеозапис з цієї мандрівки[68].
  • Батько українського філософа Вілен Горського, харків'янин Сергій Горський після навчання за інженерною спеціальністю був відряджений з групою інших інженерів до США. По поверненню після відрядження працював головним інженером Харківського тракторного заводу, але згодом через політичні переслідування був змушений покинути родину і переїхати до Москви де працював головним інженером велосипедного заводу (МВЗ, 1-й московський велозавод, колишня «Фабрика велосипедів «Дукс» Ю. Мєллєр и K°»[ru]). У 1938 році його арештували, а в 1939 він помер. Був посмертно реабілітований у 1956 році[69].
  • Окрім ХВЗ та ЦКТБ велобудування трекові велосипеди для спортивних змагань виготовляли в АНТК Антонова під керівництвом інженера Сергія Нитки, зокрема було виготовлено велосипеди «Еней»[ru] та «Елін» («Elin»), які використовувала Збірна України з велосипедного спорту на міжнародних змаганнях[70][71][72][73][74][75][76][77][78][79][80].

Див. також

Джерела

Відео

Примітки

  1. ↑ а б Харьковский Велосипедный Завод им.Петровского - велосипеды, тележки, санки, товары для отдыха. usi.ua. Процитовано 27 жовтня 2023.
  2. ↑ а б ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ВЕЛОСИПЕДНИЙ ЗАВОД" Код ЄДРПОУ 00232779 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  3. ↑ verdictum.ligazakon.net
  4. ↑ а б Мухіна, І. Г. МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА ХАРКІВЩИНІ НАПЕРЕДОДНІ ТА В ПЕРІОД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ (англ.). doi:10.5281/zenodo.1476183. Процитовано 29 жовтня 2023. Під час війни в Харківській губернії були розташовані декілька евакуйованих підприємств, робітники яких поповнили склад харківського робітничого класу. Міська влада займалася працевлаштуванням і професійним відбором прибулих біженців різного підданства й національності. У серпні 1914 р. на завод Гельферіх-Саде було відправлено 200 мусульман, які працювали ковалями, слюсарями, теслярами, ливарниками. На територію цього заводу був переведений із Риги велосипедний завод Лейтнера, який виготовляв велосипеди для армії. Протягом 1915–1916 рр. на харківських заводах були працевлаштовані 20 турецьких підданих і 91 осіб австрійських і німецьких підданих, половину з яких склали поляки.
  5. ↑ а б в г д Лискова, К. А. Перший радянський велосипед, що було зібрано у Харкові (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 квітня 2018. Процитовано 29 жовтня 2023.
  6. ↑ а б в г д Первенец советского велостроения: Очерк истории Харьк. велосипед. з-да. –Х. Прапор, 1990. ISBN 5-7766-6263-7
  7. ↑ а б в Історія велосипеда на аркушах конструкторських документів ЦДНТА України. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-29 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Свинаренко, Н.О. Евакуація промислових підприємств зі Слобожанщини у 1941 та 1942 рр.: сучасна вітчизняна історіографія проблеми (PDF). ХНЕУ. Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2022. Процитовано 15 листопада 2023.
  9. ↑ Маркович М. Е., Велосипедный ДВИГАТЕЛЬ Д-4, МАШГИЗ, Москва/Ленинград 1959 г.
  10. ↑ «Луноход» і харків’яни: наш внесок у освоєння Місяця. Слобідський край (укр.). Процитовано 21 січня 2023.
  11. ↑ archive.gov.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 2 лютого 2017. [Архівовано 2016-10-29 у Wayback Machine.]
  12. ↑ usi.ua
  13. ↑ Харьковский велосипедный завод
  14. ↑ Шмуляр, Олег Васильович (26 листопада 2009). Ви запитуєте (PDF). Фонд державного майна України. Заявникам надано відповідь, що Фонд державного майна України не погоджував план санації ЗАТ «Харківський велосипедний завод ім. Г.І.Петровського». Окрім цього було зазначено, що 05.11.2009 Фондом подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.10.2009 по справі № 40/220-09. Зважаючи на ситуацію, яка склалася навколо гуртожитку у м. Харкові по вул. Георгія Тарасенка, 49, Фонд і в подальшому має намір проводити відповідну роботу для відновлення порушених прав мешканців, а саме вилучення з незаконного володіння ЗАТ «Харківський велосипедний завод ім. Г.І.Петровського» вищезазначеного гуртожитку в судовому порядку. Лист ФДМУ від 23.11.2009 № 10-25-16998.
  15. ↑ Каталог дорожніх велосипедів "Україна". usi.ua. Процитовано 8 серпня 2020.
  16. ↑ Велосипед 28" УКРАИНА LUX, модель 64, 64CZ. usi.ua. Процитовано 9 вересня 2020.
  17. ↑ http://usi.ua/velo/index.php?gi=3&st=46
  18. ↑ Графік комплексних перевірок технічного фонду захисних споруд ЦЗ Харківської області у 2017 році (PDF). Харківська ОДА. 5 січня 2017.
  19. ↑ Харьковский велозавод (рос.), процитовано 29 жовтня 2023, Дым над Харьковским велозаводом, 15 февраля 2017
  20. ↑ В Харькове велозавод охвачен огнем (укр.), процитовано 29 жовтня 2023
  21. ↑ У Харкові горить велозавод (укр.), процитовано 29 жовтня 2023
  22. ↑ Очередной крупный пожар на Харьковском Велозаводе (укр.), процитовано 29 жовтня 2023
  23. ↑ Територия велозавода и завода "Серп и молот" Харьков (укр.), процитовано 29 жовтня 2023
  24. ↑ а б в suspilne. «Велосипед. corp.suspilne.media (англ.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  25. ↑ а б в Чому "Україна"?. Суспільне. 2020. Стрічка розповідає три особисті історії про знаменитий велосипед. Герої фільму: київський культурний менеджер, харківський інженер і працівник комунальної служби з Карпат. Це дуже різні люди, але всіх їх об'єднує те, що вони їздять на велосипеді "Україна".
  26. ↑ а б в «Чому «Україна»?» Фільм UA: Культура, 23 серпня 2020
  27. ↑ Бондаренко, Ірина (2021). Аналітичний звіт за результатами опитування щодо перешкод та рішень у розвитку велосипедного транспорту (PDF). stsaltiv.gov.ua. Київ.
  28. ↑ Харьковский Велосипедный Завод сегодня. (укр.), процитовано 30 жовтня 2023
  29. ↑ ЖК "Парковый квартал" бывший ХВЗ (Харьковский велозавод), перекресток 7-ми дорог (укр.), процитовано 29 жовтня 2023
  30. ↑ Urban city, Парковый квартал. Строй сити девелопмент. Велозавод ХВЗ. Метро Метростроителей Харьков. (укр.), процитовано 29 жовтня 2023
  31. ↑ Дзюбинський, Денис (2022). Велорух як практика громадського активізму: кейс-стаді адвокаційних стратегій представників велоруху в Україні та світі (PDF) (укр.). УКМА. с. 171—191. Процитовано 30 жовтня 2023.
  32. ↑ Постанова Господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом від 25 листопада 2024 року у справі № 922/632/24 м. Харків
  33. ↑ У Харкові збанкрутував легендарний завод. // Автор: Олексій Василенко. 07.12.2024, 22:51
  34. ↑ Reva, A. (5 серпня 2013). Воронцов Реджинальд Иванович (Харьковчанин). sfw.so (рос.). Архів оригіналу за 1 квітня 2023. [Архівовано 2023-04-01 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Bike Porn - коллекция красивых велосипедов для вдохновения. : Крокодиловодство - Страница 146. xt.ht (рос.). Процитовано 1 листопада 2023. Карбонового там - одна иностранная вилка. И в этой раме нет композита алюминий-бор. Трубы стальные, рама паяная, узловая. Все узлы на месте, на трубах лейблы Columbus KL. (...) Не кто иной как Игорь Владимирович Зволинский самолично говорил мне, что рам из алюминийборного композита не было. Были только трубы, сделанные в институте Патона, и не очень удачные опыты. До рам дело не дошло.
  36. ↑ Зволінський Ігор Володимирович. НАН України. Процитовано 1 листопада 2023.
  37. ↑ Смолич, Юрій. Мозаїка. З тих років (курйози). Чтиво. Процитовано 30 жовтня 2023. 219 Велозавод – Харківський велосипедний завод ім. Г. І. Петровського (ХВЗ). Заснований 1923. Головна продукція заводу – дорожній велосипед «Україна», завдяки надійності й витривалості найпоширеніша модель у сільській місцевості України.
  38. ↑ а б Пилипчук, Олександр Петрович; Pylypchuk, Oleksandr Petrovych (2021). Удосконалення загальної та спеціальної фізичної підготовки спортсменів у велотуризмі (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023.
  39. ↑ Экскурсия на завод ХВЗ. xt.ht (рос.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  40. ↑ Марченко, Наталия (9 жовтня 2023). У дніпровському музеї «Машини Часу» дали нове життя велосипеду «Україна» — Сайт телеканалу Відкритий. opentv.media. Процитовано 28 жовтня 2023.
  41. ↑ Музей «Машины времени» пополнился редким экспонатом. Gorod.dp.ua (рос.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  42. ↑ У Дніпрі до легендарного велосипеда прикріпили “ракетний” двигун: “дирчик” розігнався до 30 км/год. dnepr.info. 9 жовтня 2023. Процитовано 28 жовтня 2023.
  43. ↑ Днепровский Кузнец Талисман изготовил удивительный велосипед-паук. Gorod.dp.ua (рос.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  44. ↑ Gazeta.ua (21 травня 2018). Дерев'яні велосипеди часів Першої світової та дитячий з прихованими колесами – чим дивували у вело-мото музеї. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  45. ↑ Дерев’яні велосипеди часів Першої світової та дитячий з прихованими колесами – чим дивували у вело-мото музеї. ladk.lviv.ua. 22 травня 2018. Процитовано 28 жовтня 2023.
  46. ↑ Zaxid.net (8 грудня 2018). За кермом авто американських копів. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  47. ↑ Полтавець Артем Калюжний зібрав понад сотню велосипедів. Суспільне Новини.
  48. ↑ У Полтаві відкрили веломузей. ФОТО, ВІДЕО. kolo.news (укр.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  49. ↑ У Полтаві відкрили веломузей. ptv.ua (англ.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  50. ↑ У Полтаві відкрили музей, де зібрано близько сотні ретро велосипедів. ptv.ua (англ.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  51. ↑ У Полтаві відкрився музей велосипедів | Новини Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  52. ↑ Іванов, Сергій (14 вересня 2021). Унікальну колекцію української двоколісної техніки показали в мережі. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  53. ↑ В Украине найдет самый ранний довоенный велосипед "Украина" 1927 года: Авто новини від AUTO-Consulting - велозавод. autoconsulting.com.ua. Процитовано 28 жовтня 2023.
  54. ↑ В Николаеве нашли и реставрировали самый ранний довоенный велосипед «Украина» 1927 года. СВІДОК.info (англ.). 12 вересня 2021. Процитовано 28 жовтня 2023.
  55. ↑ History. AC Heritage (амер.). Процитовано 1 листопада 2023.
  56. ↑ Музей истории велосипедного дела Андрея Мятиева. www.old-velo.ru. Процитовано 28 жовтня 2023.
  57. ↑ [/index.php/uk/opisi/opisi-2 ЦДНТА України — Описи конструкторсько-технологічної документації]. cdnta.archives.gov.ua. Процитовано 27 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  58. ↑ 100 років на дорогах України. До ювілею Харківського велосипедного заводу. cdnta.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 1 травня 2024. Процитовано 1 травня 2024.
  59. ↑ Ерофеев, Михаил (6 вересня 2021). [/brendy-velosipedov/velosipedy-xvz-obzor-sovetskix-i-sovremennyx-modelej.html Велосипеды ХВЗ: история и современность]. Для любителей велосипеда (рос.). Процитовано 27 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  60. ↑ [/forum/viewtopic.php?id=560 «Спецзаказ»? «Чемпион»? «Шоссе»? ЦКТБ? «Спорт»? В-552? И? ХВЗ? — Раскопки. Музей. — Кроковод]. krokovod.org. Процитовано 27 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  61. ↑ [/watch?v=enffK8-GYoY Санки складные рыбацкие ТМ Харьковский велосипедный завод им Петровского] (укр.), процитовано 29 жовтня 2023 {{citation}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  62. ↑ [/ Homepage of Timo Noko]. timonoko.github.io. Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  63. ↑ [/user?id=timonoko Profile: timonoko | Hacker News]. news.ycombinator.com. Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  64. ↑ [/@timonoko Timo Noko - YouTube]. www.youtube.com. Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  65. ↑ Noko, Tmo (27 жовтня 2023). [/item?id=38036103 I bicycled across America on XB3]. news.ycombinator.com (англ.). Looks like I did the Alaska Hiway on XB3 too. They were very cheap in Finland, so you could use them as throwaways. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  66. ↑ а б [/watch?v=guycGkvyKWY Bicycling coast2coast USA 1986] (укр.), процитовано 29 жовтня 2023 {{citation}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  67. ↑ а б [/watch?v=nmNpqdZY3Do Bicycling Coast to coast USA 1986 (Unedited) - Amerikan Poikki Pyöräily] (амер.), процитовано 29 жовтня 2023 {{citation}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  68. ↑ [/watch?v=pL2OtC_VLsU Bicycling Alaska Highway and elsewhere 1987 (unedited)] (укр.), процитовано 30 жовтня 2023 {{citation}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  69. ↑ Завгородній, Юрій (2011). [/handle/123456789/4454 Інтерв`ю Вілена Горського з Юрієм Завгороднім] (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023. Харкові. Коли почали готувати до відкриття Хар­ківський тракторний завод, то групу молодих фа­хівців-інженерів відрядили до Америки на заводи Форда на стажування. Він потрапив до цієї групи, пройшов стажування, а коли повернувся, то його призначили головним інженером Харківського тракторного заводу. І от згодом через це перебування в Сполучених Штатах його почали звинувачувати як агента американського імперіалізму. Друзі якось намагалися пом'якшити силу цього удару. Коли в Харкові почали згущуватися загрозливі хмари довкола нього (про це я знаю вже з розповідей матері), то вони допомогли йому покинути Харків. Він переїхав до Москви, де працював головним інженером велосипедного заводу. Сім'я ж лишалася в Харкові, чекаючи, доки буде вирішене питання з квартирою. Але його дістали і в Москві. Там його й було заарештовано ... {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  70. ↑ Vitaly, Signatulin (15 січня 2019). [/enej-na-prudkyh-kolesah/ «Еней» на прудких колесах]. grinchenko-inform.kubg.edu.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  71. ↑ [/ua-uk/antonov-bikes Вело-космические технологии]. Red Bull (рос.). 25 червня 2017. Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  72. ↑ [/watch?v=aAbyYD7sSz0 Сергій Нитка : на нашій моделі велосипеду Андрій Яценко виграв чемпіонат України] (укр.), процитовано 30 жовтня 2023 {{citation}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  73. ↑ [/watch?v=xy5648kia9U Композити та рами | Конструктор КБ «Антонов» С. М. Нитка] (укр.), процитовано 30 жовтня 2023 {{citation}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  74. ↑ [/article/118731 Велосипед чемпионов, который изобрели киевляне]. Контракты.UA (рос.). Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  75. ↑ [/index.php?route=record/record&record_id=464 Инженеры, построившие самый тяжелый самолет в истории Ан-225 «Мрiя», оказались способны сконструировать и сверхлегкие велосипеды]. uavelo.com.ua (рос.). 10 лютого 2022. Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  76. ↑ Administrator. [/veloruh-v-izmaili/183-zvidki-uzyalosyz-slovo-rover Звідки ж узялося слово «ровер» в Україні?]. xt.od.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  77. ↑ Gazeta.ua (5 травня 2012). [/articles/slivce/_shidnyaku-rover-yak-zahidnyaku-trempel/434512 Східняку ровер - як західняку тремпель]. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  78. ↑ Gazeta.ua (3 травня 2012). [/articles/istoriya-movi/_zvidki-vzyalisya-slova-rover-i-trempel/434288 Звідки взялися слова "ровер" і "тремпель"]. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  79. ↑ Мятиев, Андрей (17 січня 2021). [/web/20231030055448/https://dzen.ru/a/X_3-i9ZVQXhrALr4 Обзор трекового карбонового велосипеда "Эней" разработки авиастроительного КБ Антонова - из коллекции Веломузея]. dzen.ru (рос.). Архів [/a/X_3-i9ZVQXhrALr4 оригіналу] за 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка); Перевірте схему |url= (довідка)
  80. ↑ [/rubric-diaspora/2469600-veloprobig-ukrainciv-pivnicnou-amerikou-startuvav-iz-losanzelesu.html Велопробіг українців Північною Америкою стартував із Лос-Анжелеса]. www.ukrinform.ua (укр.). 29 травня 2018. Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  81. ↑ Gazeta.ua (15 квітня 2019). Для села купують дорожній велосипед. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 1 листопада 2023.
  82. ↑ Gazeta.ua (20 травня 2019). Експерт розповів, який тип велосипеда варто обирати. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 1 листопада 2023.
  83. ↑ Засоби реабілітації. Інватех (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023.
  84. ↑ Велосипед для дітей із ДЦП «Майор». rehamed.in.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023.
  85. ↑ The world's lightest gravel bike. Global Cycling Network (англ.). Процитовано 1 листопада 2023.
  86. ↑ Пінькас, Тетяна (25 травня 2022). У Хотин переїхав Велотрейд — один з найбільших велозаводів України. Суспільне Новини.

Посилання