Ф (електровоз)

ф
Ф^К-07 в залізничному музеї Варшавского вокзалу в Санкт-Петербургзі
Основні дані
Роки будування	1959—1960
Країна будування	Франція
Заводи	Альстом, МТЕ (Матерьель де траксьон електрик)
Разом побудовано	50
Ширина колії	1520 мм
Технічні дані
Рід струму і напруга у контактній мережі	змінний, 25 кВ 50 Гц
Конструкційна швидкість	100 км/год (Ф і Ф^Р), 160 км/год (Ф^П)
Робоча маса	138 т (серія Ф), 138—142 т (Ф^Р), 131 т (Ф^П)
Порожня маса	124 т (серія Ф), 137 т (Ф^Р), 130 т (Ф^П)
Годинна потужність ТЕД	790 кВт
Сила тяги годинного режиму	35800 кгс (серії Ф і Ф^Р), 22900 кгс (Ф^П)
Швидкість годинного режиму	47,3 км/год (серії Ф і Ф^Р), 74,1 км/год (Ф^П)
Тривала потужність ТЕД	760 кВт
Сила тяги тривалого режиму	34000 кгс (серії Ф и Ф^Р), 21700 кгс (Ф^П)
Швидкість тривалого режиму	48,3 км/год (серії Ф и Ф^Р), 75,8 км/год (Ф^П)

Електровоз Ф — електровоз змінного струму, будувався у Франції на замовлення СРСР.

Історія

Для отримання досвіду експлуатації і конструювання електровозів змінного струму напругою 25 кВ радянський союз в липні 1957 року замовив в Франції 50 електровозів змінного струму типу 3_О-3_О з ігнітронами. 40 електровозів повинні були бути вантажними (з них 10 з рекуперативним гальмуванням) і 10 — пасажирськими.

Під час проектування електровозів серії Ф використовувались аналогічні вузли, які застосовувалися на французьких електровозах. З метою полегшення транспортування по залізницям Франції кузов електровоза спроектували без повного використання габариту залізниць СРСР, це дещо стіснило проходи в кузові і підвищило довжину кузова електровоза. Як тягові електродвигуни на вантажних локомотивах були встановлені ТАО-649В1, а на пасажирських — ТАО-649А1, які відрізнялися конструкцією остова. Електровози могли працювати по системі багатьох одиниць.

До 1963 року всі 50 локомотивів цієї серії знаходились в Красноярському депо. Експлуатація показала, що електровози даної серії мають велику кількість недоопрацювань, як в електричній (автотрансформаторні обмотки, тягові електродвигуни, електродвигуни вентиляторів, резистори), так і в механічній (опори кузова і муфти мотор-компресорів) частинах. Доопрацьовували машину вже в СРСР. Налагодити роботу рекуперативного гальмування намагалися більше року, однак різноманітні недоопрацювання так і не дозволили використовувати електричне гальмування на електровозах серії Ф з рекуперацією (Ф^Р).

На початку 1970-х років електровози серій Ф, Ф^Р і Ф^П через зношеність обладнання, а саме випрямної установки, почали відсторонювати від роботи і замінювати електровозами серій ВЛ60 і ВЛ60^П. До серпня 1973 року було списано 10 електровозів: сім серії Ф, один — Ф^Р і два — Ф^П. Сорок локомотивів пройшли заводський ремонт. До серпня 1976 з інвентарного парку виключили ще сім електровозів серії Ф і п"ять — серії Ф^П. Частину електровозів що залишилась обладнали кремнієвими випрямлячами і застосовували лише на допоміжних роботах. Електровози з ігнітронами списали. Останні французькі електровози виключили з інвентарного парку МШС в 1987 році.

Модифікації

Ф^Р

10 електровозів серії Ф виготовили з рекуперативним гальмуванням і отримали позначення Ф^Р.

Ф^П

10 електровозів серії Ф були пасажирськими і позначаличь Ф^П.

Ф^К

Декілька електровозів серії Ф в результаті модернізацій отримали позначенняФ^К. Індекс К вказує на наявність в електровозі кремнієвих випрямлячів.

Джерела

Раков В. А. Электровозы серий Ф, Ф^Р и Ф^П // Локомотивы отечественных железных дорог 1956 — 1975. — М. : Транспорт, 1999. — С. 89-92. — ISBN 5-277-02012-8. (рос.)