Фірлюк рудокрилий

? Фірлюк рудокрилий
Рудокрилий фірлюк (Мангалур, штат Карнатака, Індія)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Жайворонкові (Alaudidae) Рід: Фірлюк (Mirafra) Вид: Фірлюк рудокрилий
Біноміальна назва
Mirafra erythroptera Blyth, 1845
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Mirafra erythroptera Віківиди: Mirafra erythroptera ITIS: 561152 МСОП: 22717092 NCBI: 1365177

Фірлюк рудокрилий[2] (Mirafra erythroptera) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Індії і Пакистані[4].

Рудокрилий фірлюк

Опис

Довжина птаха становить 14 см, з яких від 4,6 до 5,6 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,3-1,5 см. Середня вага становить 21 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Верхня частина тіла рудувато-коричнева або попелясто-коричнева, поцяткована чорними смужками. Крила рудувато-коричневі. Горло білувате, нижня частина тіла жовтувато-коричнева. Груди поцятковаті темно-коричневими або чорними плямками. Хвіст темно-коричневий. Дзьоб зверху темно-коричневий, знизу жовтувато-роговий. Лапи червоні, очі карі.

Поширення і екологія

Рудокрилі фірлюки поширені на сході Пакистану та на більшій території Індії. Вони живуть в кам'янистих напівпустелях, подекуди порослих чагарниками, на пустищах і луках, на покинутих полях і пасовиськах.

Поведінка

Індійські фірлюки харчується насінням і безхребетними. На півночі Індії сезон розмноження триває з квітня по вересень. В кладці 2-4 яйця. Яйця жовтуваті або сіруваті, поцятковані коричнюватими або сірими плямками.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Mirafra erythroptera. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
4. P.C. Rasmussen; J.C. Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Lynx Edicions.

Джерела

• Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
• Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.