Фірлюк рудобокий

? Фірлюк рудобокий
Охоронний статус
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Жайворонкові (Alaudidae) Рід: Фірлюк (Mirafra) Вид: Фірлюк рудобокий
Біноміальна назва
Mirafra ashi Colston, 1982
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Mirafra ashi Віківиди: Mirafra ashi ITIS: 561145 МСОП: 22717049

Фірлюк рудобокий[2] (Mirafra ashi) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Ендемік Сомалі. Вод отримав назву на честь британського орнітолога Джона Сідні Еша[4].

Опис

Довжина птаха становить 14-15 см, з яких від 4,7 до 5,6 см припадає на хвіст. Середня вага птаха становить 31-42 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Голова попелясто-коричнева, над очима малопомітні "брови". Пір'я на тімені довгі, утворюють невеликий "чуб". Верхня частина тіла сірувато-коричнева, хвіст світло-коричневий. Горло і шия жовтувато-коричневі, поцятковані сірими плямками. На волі і верхній частині грудей невеликі коричневі смужки. Живіт білий, боки рудуваті. Крила коричневі або темно-коричневі. Дзьоб зверху темно-коричневий, знизу сизуватий. Лапи кремові, очі карі.

Поширення і екологія

Ареал рудобоких фірлюків обмежений невеликою територією за 80 км на північ від Могадішо, площею до 3000 км². Живе на сухих луках.

Збереження

МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться під загрозою зникнення. Вид малодосліджений, за оцінками дослідників його популяція складає близько 3500-15000 птахів.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Mirafra ashi. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
4. Beolens, Bo; Watkins, Michael (2003). Whose Bird? Men and Women Commemorated in the Common Names of Birds. London: Christopher Helm. с. 30.

Джерела

• Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.