Фірлюк еритрейський

? Фірлюк еритрейський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Жайворонкові (Alaudidae) Рід: Фірлюк (Mirafra) Вид: Фірлюк еритрейський
Біноміальна назва
Mirafra gilletti Sharpe, 1895
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище: Mirafra gilletti Віківиди: Mirafra gilletti ITIS: 561153

Фірлюк еритрейський[2] (Mirafra gilletti) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Східній Африці.

Опис

Довжина птаха становить 14—16 см, з яких від 7,7 до 9 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 16—18 мм. Середня вага становить 20—25 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Голова рудувата, тім'я поцятковане бурими плямками. Над очима білі «брови». скроні і щоки поцятковані білими смужками. Потилиця і шия пухнасті, буруваті, окремі пера охристі або білі. Спина коричнева з рудуватим відтінком, надхвістя і верхні покривні пера хвоста сіро-коричневі, краї хвоста світлі.

Горло біле, груди охристі, поцятковані темними смужками. Решта нижньої частини тіла білувата, нижні покривні пера хвоста темніші. крила темно-коричневі, стернові пера темно-коричневі. Дзьоб зверху коричневий, знизу дещо світліший.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[3]

• M. g. gilletti Sharpe, 1895 — східна Ефіопія, північний захід Сомалі;
• M. g. degodiensis Érard, 1976 — південно-східна Ефіопія;
• M. g. arorihensis Érard, 1976 — центр і південь Сомалі, північний схід Кенії.

Поширення і екологія

Еритрейські фірлюки мешкають в Ефіопії, Кенії та Сомалі (однак відсутні в Еритреї). Це осілий вид птахів на всьому ареалі. Вони живуть у відкритих саванах і в степах, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Віддають перевагу місцям з твердим, кам'янистим ґрунтом.

Поведінка

Еритрейські фірлюки харчуються комахами і насінням. У кладці 3 яйця.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Mirafra gilletti. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.

Джерела

• Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
• Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.