Довжина птаха становить 15-18 см, з яких від 5,8 до 7,1 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,8 до 2,3 см. Середня вага становить 40–44 г. Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча самці дещо більші і важчі за самиць.
Забарвлення птаха різниться в залежності від підвиду[4][5][6]. Верхня частина тіла може бути каштановою, сірувато-коричневою, рудою або охристою, на спині світлі смужки. Нижня частина спини, і особливо надхвістя помітно темніші. На голові короткий гострий чуб, над очима світлі "брови". Крила і махові пера рудуваті, покривні пера охристі або, як у підвида M. a. grisescens, сіруваті. Хвіст темно-коричневий, крайні стернові пера охристі або руді. Горло і груди рудуваті, поцятковані бурими плямками. Живіт світлий, рудуватий або охристий, боки дещо темніші. Очі світло-карі, лапи рожеві або рожевувато-коричневі, дзьоб рожевуватий[7][8][5].
M. a. chapini Grant, CHB & Mackworth-Praed, 1939 — південний схід ДР Конго, північно-західна Замбія;
M. a. occidentalis (Hartlaub, 1857) — західна Ангола;
M. a. kabalii White, CMN, 1943 — північно-східна Ангола, північно-західна Замбія;
M. a. gomesi White, CMN, 1944 — східна Ангола, західна Замбія;
M. a. grisescens Sharpe, 1902 — західна Замбія, північна Ботсвана, північний захід Зімбабве;
M. a. pallida Sharpe, 1902 — південно-західна Ангола, північно-західна Намібія;
M. a. ghansiensis (Roberts, 1932) — східна Намібія, західна Ботсвана;
M. a. nigrescens Reichenow, 1900 — північно-східна Замбія, південна Танзанія;
M. a. isolata Clancey, 1956 — південний схід Малаві;
M. a. nyikae Benson, 1939 — східна Замбія, північне Малаві, південно-західна Танзанія;
M. a. transvaalensis Hartert, E, 1900 — Мозамбік, північ ПАР;
M. a. africana Smith, A, 1836 — південний схід ПАР.
Поширення і екологія
Африканські фірлюки мешкають на відкритих трав'яних рівнинах, на луках і полях, в саванах, порослих чагарниками і акаціями. Живуть як в долинах, так і в гірських районах на висоті до 3000 м над рівнем моря[10][11].
Поведінка
Африканські фірлюки харчуються комахами та іншими безхребетними, а також насінням трав, особливо взимку. Це осілі, територіальні і моногамні птахи. Початок сезону розмноження різниться в залежності від широти; в Південній Африці він триває з листопада по січень. Гніздо чашоподібне, розміщуєтьмя на землі, додатково накривається трав'яним куполом. в кладці 2-3 (рідше 4 яйця). Вони білого, кремового або рожевого кольору, поцятковані темними плімками. Інкубаційний період триває 14-15 днів, пташенята покидають гніздо на 12 день[12][13].
↑Sinclair, Ian; Ryan, Peter (2010). Birds of Africa south of the Sahara (вид. 2nd). Cape Town: Struik Nature. с. 330. ISBN9781770076235.
↑Friedmann, Herbert (1937). Birds collected by the Childs Frick expedition to Ethiopia and Kenya colony, Part 2. – Passeres. Т. Bulletin 153. United States: Smithsonian Institution, United States National Museum. с. 21—22.
↑ абHockey, P. A. R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. (2005). Roberts Birds of Southern Africa (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. с. 862—863. ISBN0-620-34053-3.
↑Chittenden, H. та ін. (2012). Roberts geographic variation of southern African birds. Cape Town: JVBBF. с. 132—133. ISBN978-1-920602-00-0.
↑Sinclair, Ian; Hockey, P. A. R.; Arlott, Norman (2007). The larger illustrated guide to birds of southern Africa the most comprehensively illustrated guide to the region's birds (вид. 2). Cape Town: Struik. с. 284. ISBN9781770072435.
↑Stevenson, Terry; Fanshawe, John (2001). Field guide to the birds of East Africa: Kenya, Tanzania, Uganda, Rwanda, Burundi. London: T. & A.D. Poyser. с. 280—281. ISBN9780856610790.
↑Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
↑Irwin, M. P. S. (1981). The Birds of Zimbabwe. Salisbury: Quest Publishing. с. 221—222. ISBN086-9251-554.