Філіпчук Володимир Станіславович

Володимир Станіславович Філіпчук
Народився	3 серпня 1940(1940-08-03) Одеса
Помер	13 серпня 2019(2019-08-13) (79 років) Одеса
Поховання	Новоміське кладовище
Громадянство	СРСР →  Україна
Alma mater	Одеський політех
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Ювілейна медаль «20 років незалежності України» Медаль «10 років МВС України» Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня Орден преподобного Нестора Літописця І ступеня Орден преподобного Нестора Літописця II ступеня Орден преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня Заслужений працівник промисловості України
Звання	кандидат економічних наук
Сайт	filipchuk.openua.net/bio.php

Володи́мир Станісла́вович Філіпчу́к (* 3 серпня 1940, Одеса — 13 серпня 2019) — кандидат економічних наук (2000); Одеське ВАТ з експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт», почесний голова правління; голова Одеської обласної ради світу; член опікунської ради з будівництва будинку милосердя при Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі; член опікунської ради Благодійного фонду ім. Надії та Добра; голова міської секції з тайського боксу «Муей Тай»; депутат Одеської міськради (з 2006). Герой України (з врученням ордена Держави, 03.08.2000).

Життєпис

Українець. Батько Станіслав Семенович (1918) — пенсіонер; мати Ірина Андріївна (1924—1983); дружина Людмила Олексіївна (1944) — домогосподарка; сини — Сергій (1966) і Олександр (1971).

У 1958—1963 роках навчався на хіміко-технологічному факультеті Одеського політехнічного інституту та отримав спеціалынсть інженер-хімік, технологія основного органічного синтезу та синтетичного каучуку. Захистив кандидатську дисертацію «Особливості управління діяльністю великих організацій в умовах ринкової діяльності, що склалася (на прикладі нафтогазової галузі)».

03.2006 кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 301 в списку. На час виборів: почесний голова правління ВАТ «Ексімнафто-продукт», член НП[1].

• 12.1963-01.67 — начальник змін Горлівського АТЗ ім. С.Орджонікідзе.
• 01.-11.1967 — старший інженер лабораторії наукової організації праці, Одеський завод «Продмаш».
• 11.1967-04.74 — інспектор, Одеський округ Держтехнагляду нафтопереробної промисловості
• 04.1974-10.76 — головний інженер, Одеський завод кольорової ґуми.
• 10.1976-10.81 — інспектор, ЦК профспілки при Одеській ОК.
• 10.1981-01.82 — начальник, Управління автозаправних станцій.
• 01.1982-09.84 — директор, Одеський лакофарбовий завод.
• 09.1984-10.90 — головний інженер, Одеське територіальне управління забезпечення нафтопродуктами.
• З 10.1990 — генеральний директор, голова правління, Одеське підприємство з експорту та імпорту нафтопродуктів (з 1994 — Одеське ВАТ з експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт»).

Довірена особа кандидата на пост Президента України В. Януковича в ТВО № 138 (2004-05)[2].

Дійсний член Міжнародної академії наук екології, безпеки людини та природи (1996).

Захоплювався легкою атлетикою, був чемпіоном та рекордсменом СРСР і України з бігу на дистанцію 400 м.

Нагороди

• Заслужений працівник промисловості України[3]
• Почесні грамоти Одеської облдержадміністрації (03.1997, 09.1999).
• Герой України (з врученням ордена Держави, 03.08.2000)[4].
• Орден «За заслуги» III (02.1998)[5], II ступеня (09.1999)[6].
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)[7]
• Ордени святого рівноапостольного князя Володимир (УПЦ МП) III (1996) та II ступенів (02.1999),
• Орден преподобного Нестора Літописця (09.1999),
• Орден преподобного Нестора Літописця I ступеня (04.2003).
• Орден Святого Миколи Чудотворця I ступеня (01.1999),
• Диплом Всеукраїнського щорічного конкурсу ЗМІ «Золоте перо» і срібна медаль за підтримку всеукраїнських ЗМІ (03.2003).
• Медаль МВС України «10 років внутрішнім військам МВС України» (06.2003).
• Почесне звання професора управління і бізнесу (07.2003, Міжнародний слов'янський університет).
• Почесна грамота КМ України (06.2004)[8].
• Почесний громадянин м. Одеси (06.2000).

Примітки

1. Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України виборчого блоку політичних партій "Народний блок Литвина" (Народна Партія, партія Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість", Українська селянська демократична партія)"»
2. Постанова Центральної виборчої комісії від 22 липня 2004 року № 213 «Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Януковича В.Ф. в територіальних виборчих округах»
3. Указ Президента України від 27 вересня 1996 року № 893/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений працівник промисловості України" працівникам відкритого акціонерного товариства "Ексімнафтопродукт", м. Одеса»
4. Указ Президента України від 3 серпня 2000 року № 955/2000 «Про присвоєння звання Герой України»
5. Указ Президента України від 24 лютого 1998 року № 145/98 «Про відзначення нагородами України»
6. Указ Президента України від 23 вересня 1999 року № 1215/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
7. Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2012. Процитовано 23 серпня 2011.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2004 року № 717 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Філіпчук Володимир Станіславович // Сайт «Герої України»