Фріц Крейслер

Фріц Крейслер
Fritz Kreisler
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження2 лютого 1875(1875-02-02)
Місце народженняВідень
Дата смерті29 січня 1962(1962-01-29) (86 років)
Місце смертіНью-Йорк
ПохованняВудлон[1]
Роки активності1903-1950
ГромадянствоАвстро-Угорщина, США
Національністьавстрієць
Професіякомпозитор, скрипаль
ОсвітаВіденський університет музики й виконавського мистецтва
ВчителіLambert Massartd
Інструментискрипка
Жанркласична музика
Magnum opusLiebesleidd, Schön Rosmarind, Alt-Wiener Tanzweisend і Four Weeks In The Trenches; The War Story Of A Violinistd
ЛейблиRCA Victor[d]
Нагороди
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Фріц Крейслер (точніше: Крайслер; нім. Fritz Kreisler; 2 лютого 1875, Відень — 29 січня 1962, Нью-Йорк) — австрійський композитор і скрипаль.

Біографія

Крейслер народився 1875 року у Відні. Його батько був лікарем, євреєм за національністю, а мати — німкеня. Фріц був хрещений у дванадцять років. Здобував освіту у Віденській консерваторії, де його викладачами були Антон Брукнер і Йозеф Гельмесберґер (вступив туди в сім років, хоча для вступу необхідно було мати не менше чотирнадцяти: для Крейслера зробили виняток[2]), і в Паризькій консерваторії, де навчався в Лео Деліба й Ламбера Массара[en]. У 1887 році Крейслер отримав першу премію на випускному іспиті, після чого вирішив почати самостійну творчу кар'єру.

Дебют музиканта у США відбувся 10 листопада 1888 року. У 18881889 Крейслер здійснив концертний тур Сполученими Штатами разом із піаністом Моріцом Розенталем. Публіка визнала його талант, але були думки, що молодому музиканту не вистачає освіти[2]. Після повернення до Австрії у вересні 1889-го вступив до католицької гімназії братів піоритів. Після її закінчення два роки вчився на медичному відділенні університету; служив в армії в 1895—1896 роках. Невдовзі Крейслер остаточно вирішив професійно зайнятися музикою. У 1896 році він намагався вступити до оркестру Віденської придворної опери, але не пройшов конкурс, тому розпочав сольну кар'єру.

У 1899 році Фріц Крейслер вперше виступив з Берлінським філармонічним оркестром під керівництвом Артура Нікіша. Наступні кілька років він гастролював у США, де отримав визнання; 12 травня 1902 року вперше виступив у Лондоні[3]. У 1904 році отримав золоту медаль Лондонського філармонічного товариства[3]. Того ж року англійський композитор Едвард Елґар присвятив Крейслеру свій Скрипковий концерт, який той уперше виконав у 1910 році[3].

Перший виступ скрипаля у Києві відбувся 5 грудня 1911 року. Це сталося в другому симфонічному концерті Київського відділу ІРМО. Газета "Рада" підкреслила, що в концерті Бетховена соліст "показав себе одним з найвидатніших сучасних віртуозів на скрипці - може, й найвидатнішим. Величезний тон, виключна техніка, колосальний темперамент, високий арти(сти)зм в інтерпретації, тонкий смак - ось характерні риси Крейслера. Особливо гарно в Крейслері те, що технічні фокуси не служать йому метою, а тілько засобом для кращого виявлення своїх художніх замірів. Він - класик у кращім і вищім розумінні цього слова.

Крейслер мав величезний, нечуваний успіх. Напевне, артист виступить в Києві ще з самостійним концертом, що дасть змогу ширшим колам громадянства почути його прекрасну гру", - зазначала київська газета "Рада" 8 (21) грудня 1911.

Ще два концерти скрипаля у Києві відбулися 18 і 25 квітня 1913 року в залі купецького зібрання. Програма концерту складалася виключно з творів старих класичних майстрів - Баха, Генделя, Мартіні, Пуньяні, Куперена, Тартіні, Глюка, Вебера, Моцарта та ін. Та ж газета високо оцінила виступ Ф. Крейслера: "Всі елементи його натхненної гри - першорядної вартості. Величезний співучий тон, надзвичайна викінченість техніки і могутній темперамент дорівнюють в його виконанні тонкому естетичному смакові й глибині всіх його художніх замислів", - писав рецензент "Ради" 20 квітня (3 травня) 1913.

1914 року, коли почалася Перша світова війна, Крейслер кілька місяців служив в австрійській армії, але отримав поранення і не міг продовжувати військову службу, тому уже в жовтні був демобілізований. Після цього скрипаль повернувся до США, де жив до війни. У 1924 році він переїхав до Європи: спочатку до Німеччини, а з 1938 року жив у Франції, отримав там французьке громадянство[3].

У 1939 році у зв'язку із початком Другої світової війни переїхав до Сполучених Штатів, 1943 року отримав американське громадянство. У 1941 році він потрапив в автокатастрофу, але швидко одужав і повернувся до активної діяльності, продовжував давати концерти до 1950 року[3]. Крейслер колекціонував рідкісні книжки і старовинні скрипки[2], але продав колекцію скрипок, залишивши собі один екземпляр авторства Жана-Батіста Війома. Перед смертю скрипаль потрапив у ще одну автокатастрофу, в результаті якої осліп та оглух. Помер 1962 року, похований в Нью-Йорку.

Творчість

Фріц Крейслер є автором 4 оперет, численних композицій для скрипки і фортепіано, як оригінальних, так і транскрипцій інших авторів і власних каденцій до скрипкових концертів західноєвропейських авторів, а також низки вокальних творів, творів для віолончелі і фортепіано та струнного квартету.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
  2. а б в Fritz Kreisler [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. а б в г д Legendary Violinists. Fritz Kreisler [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)