|
Франческо Де Ґреґорі
Франче́ско Де Ґре́ґорі (італ. Francesco De Gregori; 4 квітня 1951, Рим) — один з найвидатніших кантауторе в Італії. Відомий під прізвиськом «Принц кантауторів» (il Principe dei cantautori), Де Ґреґорі презентує оригінальний стиль, що склався під впливом численних наслідувань — це, зокрема, випливає з засвоєння особливостей творчості таких авторів, як Фабріціо Де Андре (Fabrizio De Andrè), Саймон і Гарфанкель (Simon and Garfunkel), Боб Ділан (Bob Dilan), та Леонард Коен (Leonard Cohen): його найголовніші натхненники. З музичного погляду його пісні належать до року, що наближується до Поп-музики; з погляду текстів, навпаки, він широко використовує синестезію та метафору, що часто вимагає додаткового інтерпретування, тексти зачіпають інтимні сторони життя, етичні та політичні питання, в них знаходять місце звертання до сьогодення та історії; усе це зробило Де Ґреґорі одним з найвизначніших кантауторів сучасної італійської сцени; про нього говорять: чи кантауторе, чи поет, проте сам він не любить ні того, ні того визначення, і воліє називати себе «artista» (це слово в італійській мові означає «митець, художник, музикант, поет; артист»). Опублікував 33 альбоми, з яких 18 студійних, 10 концертних та 5 збірок. Перший великий успіх прийшов до Франческо в 1975 році з лонґ-плеєм «Rimmel» (один з найкраще продаваних дисків десятиліття). У роботі над диском він співпрацював з Лучіо Далла, з яким у подальшому неодноразово реалізував спільні проєкти. У 1980-му взяв участь у фестивалі Сан Ремо як автор тексту пісні «Mariù» (виконав Джанні Моранді). Співпрацював з багатьма видатними кантауторе, артистами та іншими діячами культури Італії. ДискографіяАльбоми
Концертні
Збірки
Участь
Нагороди
Бібліографія
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
