У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Маріні.
| Франко Маріні |
|---|
італ. Franco Marini  |
|---|
 |
| Народився | 9 квітня 1933(1933-04-09)
Сан-Піо-делле-Камере, Л'Аквіла (провінція), Абруццо, Італія |
|---|
| Помер | 9 лютого 2021(2021-02-09)[1] (87 років)
Рим, Італія[2]
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[3] |
|---|
| Країна |  Італія |
|---|
| Місце проживання | Рієті |
|---|
| Діяльність | політик, профспілковий діяч |
|---|
| Знання мов | італійська |
|---|
| Посада | Italian Minister of Labour and Social Affairsd, сенатор Італії[d], Депутат Європейського парламенту[4], President of the Italian Senated, сенатор Італії[d][5], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d] |
|---|
| Партія | Християнсько-демократична партія і Демократична партія |
|---|
|
Франко Маріні (італ. Franco Marini); 9 квітня 1933(19330409), Сан-Піо-делле-Камере, провінція Абруццо — 9 лютого 2021, Рим) — італійський політик, член Сенату Італії до 2013 року, з 2006 до 2008 голова Сенату, член лівоцентристської Демократичної партії.
Біографія
Франко Маріні має юридичну освіту, займався профспілковою діяльністю. У 1950 році вступив в Християнсько-демократичну партію. У 1985 році Маріні був обраний головою Конфедерації профспілок Італії (CISL). У 1991 році Маріні пішов з Конфедерації профспілок, так як був призначений міністром праці в уряді Джуліо Андреотті.
У 1997 році Християнсько-демократична партія була розформована, і Франко Маріні став лідером Італійської народної партії (італ. Partito Popolare Italiano). У 1999 році Маріні був обраний до Європейського парламенту, в якому він працював до 2004 року і займався питаннями міжнародної політики і безпеки.
У 2006 році в Італії проходили загальні вибори, на яких перемогу здобули лівоцентристські партії. 29 квітня 2006 Франко Маріні з третьої спроби був обраний головою верхньої палати італійського парламенту — Сенату. За Маріні проголосували 165 сенаторів, 156 голосів отримав Джуліо Андреотті, колишній соратник Маріні по Християнсько-демократичній партії.
Посилання
Примітки
- ↑ а б la Repubblica — Roma: GEDI Gruppo Editoriale, 1976. — ISSN 0390-1076; 2499-0817
- ↑ La Stampa — Torino: Italiana Editrice, 1867. — ISSN 1122-1763
- ↑ https://www.repubblica.it/politica/2021/02/09/news/e_morto_franco_marini_dalla_cisl_al_governo_una_vita_per_la_politica-286678985/
- ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
- ↑ senato.it
